|
|
|
|
Реферат
на тему
Огляд життя
Олександра Довженко
Учня 11-М класу середньо? школи ? 5
м. Харьк?ва
Гольштейна Олександра
8.12.2000
Олександр Петрович Довженко - всесв?тньо в?дома людина. В?н - режисер-новатор який в?дкрив нов? шляхи в свтовому к?ном?стецтв?. В?н сценарист, який створив новий л?тературний жанр - к?нопов?сть. В?н - письменник, ор?г?нальний, самобутн?й майстер слова. А ще художник, а також державний та громадський д?яч.
Народився О.П.Довженко 30 серпня 1894 року на околиц? невеликого м?стечка Сосниц? на Черн?г?вщин?. Батьки його були неписьменн?. Д?тей у с?м'? було багато - чотирнадцять, але в живих залишилося т?льки дво?. Довженко писав у сво?й автоб?ограф??: "Коли я зараз пригадую сво? дитинство ? свою хату, в мо?й уяв? - плач похорон. Вони проходять по вс?х мо?х сценар?ях, по вс?х картинах.
У вс?х мо?х ф?льмах ? розлука. Геро? прощаються, посп?шаючи кудись далеко вперед, в ?нше життя - нев?доме, але принадне, краще. Вони прощаються поквапливо ? недбало, ? вд?рвавшись, не оглядаються, щоб не роз?рвалося серце, а плачуть от?, що залишаються. Це - моя мати. Народжена для п?сень, вона проплакала все життя, провожаючи назавжди. Так питання жизн? ? смерт? вражали, очевидно мою дитячу уяву, що й залишилися в мен? на все життя, пронизуючи в найр?зноман?тн?ших виявах мою творч?сть.
Так у численному ряд? жиночих образ?в образ матер? заступив собою ус? ?нш?. Д?д у ф?льм? "Земля" - це м?й пок?йний д?д Семен Тарасович.
Друге, що в мо?му дитинств? було вир?шальним для характеру мо?? творчост? , це любов до природи, правильне в?дчуття краси природи. Я завжди думав ? думаю , що без гарячо? любов? до природи людина не може бути митцем".
Восени 1903 року малого Сашка в?ддають до Сосницько? чоттирикласно? г?мназ??. Рухливого, меткого хлопчика ц?кавило буквально усе. Швидко навчившись читати, в?н став "запо?м" ковтати книжки. Прочитане кидало школяра в?д одн??? мр?? до друго?. Йому хот?лося всього: "У мене не було пристраст? до чогось одного певного, - згадував майстер. - Мен? здавалось, що все легко, ? мен? хот?лось начебто розд?литься на к?лька частин ? жити в багатьох життях, профес?ях, кра?нах ? нав?ть видах".
Восени 1907 року Довженко був зарахований до Сосницького м?ського чотирикласного училища. В?н був в?дм?нником, але найб?льшу насолоду д?ставав в?д креслення ? малювання. Бути художником згодом стане мр??ю його життя. ? в?н мав ус? данн? для цього.
Але п?сля зак?нчення училища Довженко вступив до Глуховського учительського ?нституту, тому що там платили стипенд?ю.
У червн? 1914 року О.Довженко склав випускн? екзамени, одержав св?доцтво про зак?нчення ?ституту та при?хав до Житомира, куди був призначений на роботу.
На початку св?тово? в?йни О.Довженко за станом здоров'я був визнаний непридатним до в?йськово? служби. Вл?тку 1917 року в?н при?здить до батьк?в у Сосницю, маючи нам?р б?льше до Житом?ра не повертатися, а спробувати продовжити навчання. Так в?н ? зробив. Влаштувавшись вчитилем у Ки?в?, Довженко вступив в?льнослухачем до Ки?вського комерц?йного й?нституту. "Цей ?нститут теж не був мо?ю школою, - писав п?зн?ше митець. - Я вступив до нього лиш тому, що м?й атестат не давав мен? права до вступу до ?нших учбових заклад?в. Це був зас?б здобути соб? вищу осв?ту".
?н?ц?ативний та енерг?йний студент був обраний головою студентськой? громади ?нституту. Всередин? 1918 рокуБ коли влада в Ки?в? перейшла до рук гетьмана Скоропадського, в?н взяв участь в орган?зац?? загальностудентського м?тингу протесту проти призову в гетьманску арм?ю.
На цей час в Ки?в? орган?зувалась Академ?я мистецтв, ? молодий Довженко перейшов вчитися туди, але скоро покинув заняття.
На початку 1920 року в?н вступив до парт?? боротьбист?в. Через к?лька тижн?в ця парт?я влилася в КП (б)У, ? таким чином в?н став членом КП(б)У. Довженко призначили зав?дувати Житом?рською парт?йною школою, а пот?м в п?дп?лля в Коровинецький район. Там в?н був взятий у полон польським к?нним роз'?здом, але йому пощастило благополучно втекти до свого загону.
П?сля визволення Ки?ва Довженко був призначенний секретарем губернського в?дд?лу м?сько? осв?ти, де працював приблизно р?к.
Кр?м секретарства зав?дував в?дд?лом мистецтва, був ком?саром театру Шевченка, брав участь у робот? орган?зац?йного ком?тету прац?вников осв?ти.
У липн? 1921 року Довженко було зараховано до наркомату закордонних справ ? направлено на роботу до Повноважного представництва УРСР у Польщ?. Там в?н очолив м?с?ю по репатр?ац?? та обм?ну в?йськовополоненим?, а з часом об?йняв посаду керуючого справами представництва.
? в цих умовах Довженко не облишав свого улюбленного заняття - малювання. У в?льн? в?д роботи часи в?н малював шаржи й карикатури, в?дгукуючись на под??, що в?дбувались навколо.
На початку лютого 1922 року О.Довженка переводять на посаду секретаря консульского в?дд?лу Торгового представництва УРСР в Н?меччин?. До цього ж часу належать ? перш? публ?кац?? О.Довженка - художника. Деяк? ?з його малюнк?в-карикатур були надрукован? в журнал? "Молот", що виходив у США. О.Довженко розум?в, що по?днувати службов? обов'язки ? малювання буде важко, тому в?н зверта?ться до ЦК КП(б)У ?з заявою, в як?й просить надати йому можлив?сть зайнятись у Н?меччин? вивченям граф?ки.
В?н вступа? до приватного художнього училища профессора Геккеля, в якому навча?ться б?ля року. Е.Геккель належав до експрес?он?стичного напрямку в живопис?. За сонову художньо? творчост? експрес?он?сти брали не первинн? почуття людини, а ?? св?дом?сть, "абсолютн?" переживання. ? в?дтворювали св?т в?дпов?дно до цих переживань. Для експрес?онизму характерна загострена емоц?йн?сть ? фантастична гротескн?сть образ?в, напруженн?сть д?? ? акцентування на патетичн?й декламац??, с?мвол?ц?, р?зке протиставлення еп?зод?в за емоц?йним звучанням та увага осв?тленню. Уроки н?мецького експрес?он?ста справили на молодого художника неабияке враження. На ранн?х самост?йних к?ноработах митця, зокрема на стр?чках "Сумка д?пкур'?ра" та "Звенигора" в?дчутний вплив школи, яка дала О.Довженков? перш? уроки профес?йно? майстерност? в мистецтв? живопису.
У липн? 1923 року Довженко поверта?ться на Укра?ну ? почина? робити у Харков?, карикатуристом в газет?. В?н знайомиться з Ю.Смоличем, М.Бажаном, В.Сосюрой, П.Тичиной.
У червн? 1926 року Довженко ви?хав до Одеси, де влаштувався режисером на к?нофабрику. В тридцять два роки, маючи певний досв?д ? певн? трудов? навики, в?н круто зм?нив сво? життя, по сут?, начавши все заново, ? цей р?шучий крок дав св?тов? неперевершенного майстра к?номистецтва.
Прийшовши на к?ностуд?ю, Довженко думав зайнятися комед?йними ф?льмами.Йому не подобалося те, що робилося у радянськ?й к?нематограф?? в галуз? комед?йних ф?льм?в. "У нас комед?йних персонаж?в чомусь позбавляють розуму, а треба робити зовс?м навпаки. Комед?йний характер н?чого сп?льного з розумовою недоладн?стю не ма?". Та життя розпорядилось по-сво?му: жодно? комед?? в?н так ? не зробив, хоч теплий гумор ? гостра сатира ? нев?д'?мними елементами ус?х його ф?льм?в.
Першим ф?льмом О.Довженка був "Сумка д?пкур ера", знятий в 1927 роц?. В основу