|
|
|
|
Укра?на
Нац?ональний аграрний ун?верситет
Реферат на тему:
Арх?тектура ? мистецтво Ки?всько? Рус?
Виконав: студент групи Е-996 Микульський Олександр
Ки?в
1999
Арх?тектура
Недарма говорять, що арх?тектура - це душа народу, вт?лена в камен?. До Рус? цього в?дноситься лише з деякою поправкою. Русь довг? роки була кра?ною дерев'яною, ? ?? арх?тектура, поганськ? молитовн?, фортец?, тереми, хати будувалися з дерева. У дерев? руська людина, насамперед як ? народи, що жили поруч ?з сх?дними слов'янами, виражала сво? сприйняття буд?вельно? краси, почуття пропорц?й, злиття арх?тектурних споруд ?з навколишньою природою. Якщо дерев'яна арх?тектура восходить в основному до Рус? поганського, то арх?тектура кам'яна пов'язана з Руссю вже християнською. На жаль, древн? дерев'ян? буд?вл? не збереглися до наших дн?в, але арх?тектурний стиль народу д?йшов до нас у п?зн?ших дерев'яних спорудах, у древн?х описах ? малюнках. Для русько? дерев'яно? арх?тектури була характерна багатоярусн?сть буд?вель, увенчивание ?хн?ми башточками ? теремами, наявн?сть р?зного роду прибудов - кл?тей, переход?в, с?ней. Вигадливе художн? р?зьблення по дереву була традиц?йною прикрасою руських дерев'яних буд?вель. Ця традиц?я живе в народ? ? до тепер?шнього часу.
Перша кам'яна буд?вля на Рус? з'явилася наприк?нц? X в. - знаменита Десятинна церква в Ки?в?, споруджена за вказ?вкою князя Володимира Хрестителя. На жаль, вона не збереглася. Зато донин? сто?ть знаменита ки?вська Соф?я, зведена дек?лькома десятил?ттями п?зн?ше.
Обидва храми були побудован? в?зант?йськими майстрами з? звично? для них пл?нфи - велико? пласко? цегли розм?ром 40/30/3 см. Розчин, що з'?дну? ряди пл?нфи, являв собою сум?ш вапна, п?ску ? товчено? цегли. Червона пл?нфа ? рожевий розчин робили ст?ни в?зант?йських ? перших руських храм?в нарядно-смугастими.
Будували з пл?нфи в основному на п?вдн? Рус?. На п?вноч? ж, у далекому в?д Ки?ва Новгород?, в?ддавали перевагу каменю. Правда, арки ? склеп?ння викладували все-таки з цегли. Новгородський кам?нь "с?рий плитняк" - природний грубий валун. З нього без всякого оброб?тку клали ст?ни.
Наприк?нц? XV в. На Рус? з'явився новий матер?ал - цегла. В?н одержав широке поширення, тому що був дешевше ? доступн?ше каменю.
Св?т В?зант??, св?т християнства, кра?н Кавказу привнесли на Русь новий буд?вельний досв?д ? традиц??: Русь сприйняло спорудження сво?х церков по образу хрестово-купольного храму грек?в, квадрат, розчленований чотирма стовпами, склада? його основу, що примикають до п?дкупольного простору прямокутн? осередки утворять арх?тектурний хрест. Але цей зразок грецьк? майстри, що прибули на Русь, починаючи ?з часу Володимира, а також працююч? з ними руськ? ум?льц? застосовували до традиц?й русько? дерев'яно? арх?тектури, звично? для руського ока ? мило? серцю, якщо перш? руськ? храми, у тому числ? Десятинна церква, наприк?нц? X в. були вибудован? грецькими майстрами в сувор?й в?дпов?дност? з в?зант?йськими традиц?ями, то Соф?йський собор у Ки?в? в?дбив сполучення слов'янських ? в?зант?йських традиц?й: на основу хрестово-купольного храму були поставлен? тринадцять веселих глав нового храму. Ця сх?дчаста п?рам?да Соф?йського собору воскресила стиль руського дерев'яного зодчества.
Соф?йський собор, створений у час ствердження й п?дн?мання Рус? при Ярослав? Мудрому, показав, що буд?вництво - це теж пол?тика. Цим храмом Русь кинула виклик В?зант??, ?? визнан?й святин? - константинопольському Соф?йскому собору. У XI в. виросли Соф?йськ? собори в ?нших важливих центрах Рус? - Новгород?, Полоцьку, ? кожний ?з них претендував на св?й, незалежний в?д Ки?ва престиж, як ? Черн?г?в, де був споруджений монументальний Спасо-Преображенский собор. По вс??? Рус? були побудован? монументальн? багатокупольн? храми з товстим ? ст?нами, маленькими в?концями, св?дчення мощ? ? краси.
Одночасно будувалися храми в Новгород? ? Смоленську, Черн?гов? ? Галич?. закладалися ново? фортец?, споруджувалися кам'ян? палаци, палати багатих людей. Характерною рисою русько? арх?тектури тих десятил?ть стало р?зьблення по каменю, що прикраша? споруди
?нший рисою, що р?днить усю руську арх?тектуру т??? доби, стало орган?чне сполучення арх?тектурних споруд ?з природним ландшафтом. Подивитесь, як поставлен? ? донин? стоять руськ? церкви, ? ви зрозум??те, про що мова йде.
Мистецтво
Староруське мистецтво - живопис, скульптура, музика - ?з прийняттям християнства також пережило сутт?в? зм?ни. Поганська Русь знала вс? ц? види мистецтва, але в чисто поганському, народному вираз?. Древн? р?зьбяри по дереву, каменер?зи створювали дерев'ян? ? кам'ян? скульптури поганських бог?в, дух?в, живописц? розмальовували ст?ни поганських капищ, робили еск?зи маг?чних масок, що пот?м виготовлялися рем?сниками; музиканти, граючи на струнних ? духових дерев'яних ?нструментах, звеселяли плем?нних вожд?в, розважали простий народ.
Христианская церква внесла в ц? види мистецтва ц?лком ?нший зм?ст. Церковне мистецтво п?дпорядковане вищо? ц?л? - осп?вати християнського Бога, подвиги апостол?в, святих, д?яч?в церкви. Якщо в поганському мистецтв? "плоть" тр?умфувала над "духом" ? затверджувалося все земне, що уособлю? природу, то церковне мистецтво осп?вувало перемогу "духу" над плоттю, п?дтверджувало висок? подвиги людсько? душ? заради моральних принцип?в християнства. У в?зант?йському мистецтв?, що рахувалося в т? часи самим зробленим у св?т?, це знайшло вираження в тому, що там ? живопис, ? музика, ? мистецтво л?плення створювалися в основному по церковних канонах, де в?дс?кало усе, що суперечило вищим християнським принципам. Аскетизм ? строг?сть у живопис? (?конопис, моза?ка, фреска), п?днесен?сть, "божественн?сть" грецьких церковних молитов ? песнопений, сам храм, що ста? м?сцем молитовного сп?лкування людей, - усе це було властиво в?зант?йському мистецтву. Якщо та або ?нша рел?г?йна, богословська тема була в християнств? разом ? назавжди строго встановлене, те ? ?? вираження в мистецтв?, на думку византийцев, повинно було виражати цю ?дею лише раз ? на завжди встановленим образом; художник ставав лише слухняним виконавцем канон?в, що диктувала церква.
? от перенесене на руський грунт канон?чне по зм?сту, блискуче по сво?му виконанню мистецтво В?зант?? з?ткнулося з поганським св?тосприйманням сх?дних слов'ян, ?з ?хн?м рад?сним культом природи - сонця, весни, св?тла, ?з ?х ц?лком земними уявленнями про добро ? зло, про гр?хи ? чесноти. З перших же рок?в в?зант?йське церковне мистецтво на Рус? випробувало на соб? всю м?ць русько? народно? культури ? народних естетичних уявлень.
Вище вже йшла мова про те, що однокупольний в?зант?йський храм на Рус? XI в. перетворився в багатокупольну п?рам?ду, основу яко? складало руське дерев'яне зодчество. Те ж в?дбулося ? з живописом. Вже в XI в. сувора аскетична манера в?зант?йського ?конопису перетворювалась п?д пензлем руських художник?в у портрети, близьк? до натури, хоча руськ? ?кони ? несли в соб? вс? риси умовного ?конописного образу. У цей час прославився печерський чернець-маляр Алимпий, про якого сучасники говорили, що в?н "икон? писать хитр бе [був] зело". Про Алимпия розпов?дали, що ?конописання було головним