|
|
|
|
Учебный материал
РОССИЙСКОЙ КОЛЛЕКЦИИ РЕФЕРАТОВ (с) 1996
http://referat.students.ru; http://www.referats.net; http://www.referats.com
М?Н?СТЕРСТВО ОСВ?ТИ ? НАУКИ УКРА?НИ
ТЕРНОП?ЛЬСЬКА АКАДЕМ?Я НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
В?ННИЦЬКИЙ ?НСТИТУТ ЕКОНОМ?КИ
Кафедра ф?нанс?в
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
по курсу
"РЕЛ?Г??ЗНАВСТВО"
на тему:
"РАНН? ДЕМОН?СТИЧН? В?РУВАННЯ
ПРАСЛОВ(ЯН"
Виконав: студент 4 курсу
спец?альност? "Ф?нанси та кредит"
групи 42 - Ф
Заверюха А. М.
Викладач: Мельников Д. О.
В?нниця - 2001
ПЛАН
1. Вступ 3
2. В?рування трип?льсько? культури 4
3. Рел?г?йний св?тогляд катакомбного сусп?льства 5
4. Культи к?ммер?йц?в 6
5. Пантеон ск?фських божеств 7
6. "Ск?ф?я" - "Сармат?я": спадко?мн?сть рел?г?йних традиц?й 11
7. Боги ? демони фрак?йсько? держави 12
8. Рел?г?йн? в?рування кельт?в 14
9. Язичницький культ слов'ян 16
10. Велике переселення народ?в. Перш? пром?н? християнства 17
11. Вза?мозбагачення рел?г?й ? культ?в. М?фолог?чн?
сюжети стародавн?х митц?в 18
12. Складний шлях рел?г?йно? св?домост? 21
13. Особливост? укра?нсько? м?фолог?? 21
14. Висновки 22
15. Л?ТЕРАТУРА 23
ВСТУП
Укра?нський народ д?став величезну ?сторичну спадщину в?д сво?х попередник?в - л?тописних слов'ян, а також; трип?льц?в, к?ммер?йц?в, ск?ф?в, сармат?в та ?ншо? людност?, що мешкала у св?й час на територ?? сучасно? Укра?ни. ? н?коли не губився зв'язок його покол?нь. Не було розриву в переход? в?д старих до нових соц?ально-економ?чних стан?в, морально-побутових уподобань, культурно-рел?г?йних традиц?й. Важливою особлив?стю генезису укра?нського етносу ? те, що територ?я, на як?й п?днялася його цив?л?зац?я, являла собою поле перехрещування культурних, пол?тичних ?, звичайно, рел?г?йних вплив?в м?ж Сходом ? Заходом. Ця цив?л?зац?я зберегла ? трансформувала в соб? здобутки р?зних культур. Вона мала вс? передумови для того, щоб розвивати в себе багату культуру, побудовану на слов'янському ?рунт?, шляхом синтезу обох цих вплив?в.
У рел?г?? того чи ?ншого сусп?льства по-сво?му в?дображався житт?вий досв?д людей, збер?галась система емоц?йно-образних уявлень ? переживань, норм людського буття. Але вс? рел?г?? виконували одну ? ту ж культурно-?сторичну роль. Вони були засобом соц?ально? регламентац?? ? регуляц??, засобом збереження ? упорядкування традиц?й, звича?в ? обряд?в. Розклад традиц?йних форм виробництва ? сусп?льного устрою завжди супроводжував зм?ни в рел?г?йному св?тогляд?. Коли в?дбува?ться розклад традиц?йних ?дей ? в?рувань, тод? розвива?ться пошук нових форм думки, виникають намагання до нових споглядань. Але стар? рел?г?йн? традиц?? та в?рування не знищуються, не зникають безсл?дно, а переходять до ново? системи рел?г?йних погляд?в, адаптуються там ? набувають ново? значимост?. Загалом кажучи, рел?г?йна св?дом?сть проходить складний шлях свого формування в?д "чутт?во-надчутт?вого" типу надприродного (фетишизм, тотем?зм, ан?м?зм ? т. д.) через демон?стичний тип, пров?дною ?де?ю якого ? в?ра в дух?в, до те?стичного типу надприродного, в центр? якого перебува? постать бога (1.201-203). Такий шлях в розвитку рел?г?йно? св?домост? в?дбув ? укра?нський народ, вв?бравши в себе вс? риси, характерн? для тих стародавн?х сусп?льств, що ?снували на теренах укра?нсько? земл?. Поставали ? сходили з ?сторично? арени Укра?ни одн? за одними могутн? цив?л?зац?? к?ммер?йц?в, ск?ф?в, сармат?в, гот?в, гунн?в та ?нших народ?в. Та не загубилося у в?ках ?х багатоман?тне культурно-рел?г?йне надбання, а через в?рування "л?тописних слов'ян" знайшло сво? в?дображення в рел?г?йн?й св?домост? укра?нського народу.
Ц?кавою ? думка Б. Реб?ндера про те, що "ма? ?снувати певна нац?ональн?сть завдяки земл?. Народ, що залиша?ться на р?дн?й земл? ? продовжу? ?? обробляти, збер?га? свою нац?ональн?сть легше, н?ж загарбник, який би в?н не був сильний ? енерг?йний... Навпаки, народ, який ?де з р?дно? земл? ? оселя?ться, хоча б ? в прекрасних умовах, на чужин?, навряд чи збереже сво? нац?ональн? особливост?" (2.72-73). Але сл?д зауважити, що ц? "нац?ональн? особливост?", серед яких рел?г?йн?сть пос?да? одне з перших м?сць, не в?дмирають, а перероджуються, ?нф?льтруючись в ментал?тет? кор?нного населення. Так шляхом руйнац?? ? синтезу св?тоглядних елемент?в в?дбува?ться формування ново? рел?г?йно? системи.
В?РУВАННЯ ТРИП?ЛЬСЬКО? КУЛЬТУРИ
У V-III тис. до н. е. значну частину територ?альних простор?в сучасно? Укра?ни заселяли хл?боробсько-скотарськ? племена культури мальовано? керам?ки, або ж трип?льсько? (назва в?д с. Трип?лля на Ки?вщин?, де в 1896 р. "Це ? високорозвинена культура ефективних барв, складного орнаменту, орнаментальних прикрас, з пишною декоративн?стю мальованих хат, розписаних печей, фарбами розмальованого посуду", - так характеризував трип?льську культуру в?домий вчений археолог В. Петров (3.12). Саме трип?льц? вперше почали споруджувати добре спланован? "протом?ста" ? "протофортец?".
Високорозвинен?й сусп?льно-господарч?й систем? трип?льц?в в?дпов?дали складн? рел?г?йно-св?тоглядн? уявлення, що передус?м були хл?боробського спрямування. Трип?льц? шанували Богиню-Мат?р, яка символ?зувала родюч?сть ? в?д яко? залежало життя всього живого, а також божества грому, сонця, неба, в?тру тощо. Були в них сво? духи-покровител?; поширювались культи вогню та бика - символ?в сонця ? чолов?чо? сили. Культов? в?дправи супроводжувались сво?р?дною системою рел?г?йно-маг?чних обряд?в ? символ?ки. Рел?г?йн? в?рування, уявлення та культова практика трип?льц?в знайшли сво? вт?лення в трип?льськ?й пластиц?, де головне м?сце належить р?зноман?тним глиняним ж?ночим ф?гуркам, як? символ?зують ?дею ототожнення земл? з ж?нкою, чия ваг?тн?сть ? символом родючост?.
Ж?ноч? ф?гурки, знайден? на залишках багатьох трип?льських поселень, досить р?зноман?тн? - це й "зображення божества родючост? й жриць цього божества, й учасниць аграрно-маг?чних церемон?й, ? покровительок того чи ?ншого природного явища, яке сприя? врожаю" (4.166). Зустр?чаються також зображення ваг?тних та народжуючих ж?нок, ф?гурки ж?нок з жертовником ? ритуальною посудиною, ж?нок з дитиною тощо.
Космогон?чно-рел?г?йн? уявлення трип?льц?в присутн? в орнамент? побутового ? ритуального посуду з зображенням небесних св?тил, рослин, тварин ? людей. Особлива увага прид?ля?ться тем? дощу, що набирав символ?чного вигляду молока Богин?. Частково з темою дощу був пов'язаний культ зм??, вужа - нос??в добра, охоронц?в дому ? всього найц?нн?шого. П?зн?ше культ вужа зустр?ча?ться у грек?в, в?рмен?в, болгар, серб?в, литовц?в, б?лорус?в ?, звичайно, укра?нц?в. Ц? народи шанували вужа як священну ?стоту, покровителя домашнього господарства.
Найвищим ступенем трип?льського ритуального мистецтва ? зображення антроморфних ? людських ф?гурок чолов?чих ? ж?ночих), як? мали культовий, абстрактно-умовний характер. Проте серед цих ф?гурок зустр?чаються й так?, що несуть "антрополог?чну реальн?сть", "портретну правдив?сть" (3.21-22).
З метою захисту в?д злих сил ? збереження добробуту трип?льц? померлих хоронили п?д житловими буд?влями. Священним м?сцем у трип?льських житлах