|
|
|
|
Учебный материал
РОССИЙСКОЙ КОЛЛЕКЦИИ РЕФЕРАТОВ (с) 1996
http://referat.students.ru; http://www.referats.net; http://www.referats.com
В. М. Владимиров, докторант ?нституту журнал?стики Ки?вського нац?онального ун?верситету ?мен? Тараса Шевченка
ХАОС, ГЕРМЕНЕВТИКА, ЖУРНАЛ?СТИКА,
або Св?тоглядницьк? засади творчост? у мас-мед?а
Неп?знане, п?знання, розповсюдження знання - це три ланки одного еп?стемолог?чного ланцюга. Розум?ння сут? кожно? з ланок та зв'язк?в м?ж ними допоможе ефективн?ше оперувати як у добуванн? знань, так ? у ?х використанн?.
Щодня арм?я журнал?ст?в займа?ться сво?ю природною справою: збира? "фактаж". Д?зна?ться, перев?ря?, перекону?ться, анал?зу?, робить висновки, коменту?, да? прогнози... Перед кожним репортером зранку - сила силенна р?зноман?тно? ?нформац??, що в?ддзеркалю? день вчорашн?й та нин?шн?й, власне - в?дбива? переб?г життя.
Зовн? вона вигляда? надзвичайно хаотично, ця нероз?брана маса пов?домлень ?нформац?йних агентств, прес-служб, ?нших редакц??, власних вражень та план?в. В н?й - про все, а отже н? про що. Вона вимага? впорядкування, а в?дтак розум?ння.
Але кожен - репортер, в?дпов?дальний секретар, головний редактор -прагне знайти, встановити в н?й законом?рност?. Зрозум?ти, у як? причинно-насл?дков? ланцюги складаються державн?, економ?чн?, пол?тичн?, соц?альн? зрушення, що сталися за день.
В?дтак п?д ?хн?ми перами хаотичн?сть соц?ального життя почина? виглядати як щось утворюване законом?рно, за ?мманентними чи нав'язаними ?ззовн? причинами, як щось, що не могло не статися, бо так у цей день склалися р?зноман?тн? сили, що впливали на переб?г под??, р?шення й вчинки конкретних людей.
Це дуже високий соц?альний обов'язок - в?дшукувати у хаос? впорядкован?сть, пропонувати сво? верс?? законом?рностей, що заступають хаотичн?сть, доводити свою точку зору. В?н вимага? в?д профес?онал?в сфери масово? комун?кац?? глибокого розум?ння того, що таке хаос ? як з ним поводитися. На жаль, теор?я масово? комун?кац?? розвива?ться окремо в?д ц??? галуз? сучасно? науки та, як ? у випадку з теор??ю розум?ння, по?днання ?? з хаосом ще т?льки об?ця? нам нов? яскрав? в?дкриття.
Першим з кор?нних ?, на наш погляд, питання - чи справд? хаотичне те, що ми вважа?мо (те, що нам зда?ться) хаосом.
Другим можна вважати питання методолог??: як з ним поводитися.
Сам хаос можна под?лити на три очевидн? р?вн?.
Хаос першого р?вня - те, що ми вже бачимо (або про що вже здогаду?мося), але чого ще не розум??мо. Так колись люди бачили грозу - але не розум?ли ?? сут?.
Хаос другого р?вня - те, чого ми ще не зна?мо, про що ми поки що нав?ть не здогаду?мося, темний прост?р абсолютно нев?домого, що може завтра або через багато рок?в стати у порядок денний п?знання-перетворення. Так люди колись н?чого не знали про ядерну енерг?ю.
Хаос третього р?вня - те, чого ми н?коли не зрозум??мо, або чудо.
Ф?зики й математики, як на загал, вже давно придивляються до хаотично утворюваних систем або таких, що здаються хаотичними. Однак людинознавство та сусп?льствознавство роблять у цьому напрямков? перш? кроки, ? одним з таких крок?в в?д св?ту зовн?шнього до св?ту внутр?шнього ? книга американця Джеймса Глейка "Хаос. Створення ново? науки" (1), на жаль, ще не перекладена укра?нською мовою.
В?дколи я прочитав, як М. Ю. Л?рмонтов назвав зоряне н?чне небо:
"Хорь? стройнь?е светил", - я не сприймаю св?т як хаос. Тому з таким зац?кавленням була прочитана ця книжка. За нею знайшлася й ?нша, що вийшла в Москв? - колишнього киянина В. С. ?горова "Рационализм й си_-нергизм".
Протиставлення того, що не ? ще зрозум?лим (хаосу), тому, що вже пройшло цикли нашого розум?ння (знанню), дуже важливе в справ? досл?дження герменевтичного феномена. Хаос ? предметом герменевтики. З ним вона ма? справу, переробляючи нев?доме спочатку у неп?знане, пот?м у побачене (зрозум?ле), дал? в ?нтерпретоване й ще дал? до застосованого.
Так в?дбувалося безл?ч раз?в за ?стор?ю людства. Н?хто не знав н?чого про електричну енерг?ю. А вона ?снувала (в блискавц?, у притягненн? волосин до бурштинових гребен?в (зв?дси й назва електрики, так давн? греки називали бурштин, який вибирали з п?ску, це слово причетне до слова "вибори", в наш?й мов? - електорат й ?нш? под?бн? слова). Пот?м прийшов час досл?джень, ? те, що здавалося абсолютно хаотичним ? некерованим - гроза! - стало простим ? зрозум?лим: св?тлом, теплом, засобом комун?кац?? тощо.
Одна з найб?льших проблем - чи насправд? хаотичний хаос. Те, чого ми не зна?мо, ма? власн? закони чи, навпаки, сп?в?сну? без жодного закону (що, вт?м, теж ? свого роду законом "загального в?дкидання закон?в")? Чи справедливо броун?вський рух часток називають хаотичним, чи в такому раз? плутають удаван?сть з видим?стю й ?х обидв? з сутн?стю? Кажучи мовою Глейка, чи пов'язаний пол?т метелика в одному штат? з результатами вибор?в у ?ншому? Недарма ун?верситет Ар?зони спонсорував сер?ю лекц?й "Порядок у хаос?" (1, с. 317). Глибока проблемн?сть в?дносин порядку й хаосу в?ддзеркалена в Оксфордському словников? сучасно? англ?йсько? мови: "Хаос: повна в?дсутн?сть порядку або форми" (12, с. 95). Б?льш науково виклав сутн?сть справи "Советский знциклопедический словарь": "У грецьк?й м?фолог?? безмежна перв?сна маса, з яко? утворилося згодом усе ?снуюче. Пе-рен.: безладдя, гармидер (13, с. 1437). Кр?м ?ншого, ц? приклади показують, як швидко й радикально зм?ню?ться в останн? десятил?ття наука.
Якщо хаос протисто?ть порядку, й якщо порядок ? окремим випадком хаосу, то чи можна в якийсь спос?б визначати або принаймн? передбачати
результати певних причин? Все це питання зовс?м не байдуж? для журнал?ст?в. Те, що вони висв?тлюють щодня, ? в?ддзеркаленням хаосу чи п?знанням законом?рностей, ?снуючих у хаос?? Зовс?м небайдуже для людства запитання...
Наведемо тут думку одного з найпопулярн?ших ? найсуперечлив?ших ф?лософ?в нашого часу Р. А. У?лсона, "Стохастичний процес - це сер?я випадкових под?й, але сер?я особливого роду. У стохастичному процес? певний фактор або д?я зд?йснюю? виб?р - вид?ля? у випадков?й посл?довност? процес, який не ? випадковим" (15, с. 112).
Неважко побачити, як легко слова "певний фактор" зам?нюються на "св?домий журнал?ст". Отже, дя нас (як ? для вс?х ?нших, але для нас, Постачальник?в ?нформац?? до столу ?? Величност? Масово? Св?домост?, особливо) в?дд?лення беззаконня в?д стохастичност? й сп?вв?днесення стохастичного-на-наш-погляд з реальним законом, що д?? у св?т?, й ? справою профес?йно? чест?. Те, що протир?чить закону, ? або облудою, або чудом (або ще не п?знаним законом).
В?дтак треба розвести дв? теор?? окремо: теор?ю хаосу й теор?ю чуда, або вивести другу за меж? першо?, й тод? все стане зрозум?лим. Треба в?докремити неп?знане в?д неп?знанного.
Неп?знане вивча? теор?я хаосу. Але цього мало. Неп?знане не можна вивчати за законами вже-п?знаного: в хаос? д?ють ?нш? закони, теж ще не п?знан? нами. Саме це дало п?дставу Глейку висловити ключову його думку:
"Коли почина?ться хаос, класична наука зак?нчу?ться" (1, с. 3). Тому його книга "Хаос" ма? п?дзаголовок: "Творення ново? науки".
ему, шляху, яким теоретики пол?тики обговорюють напруження, що призводять до збройного конфл?кту.
Хаос лама? меж?, що розд?ляють р?зн? науков? дисципл?ни. Оск?льки