|
|
|
|
ГРОШОВ? РЕФОРМИ У ПОСТСОЦ?АЛ?СТИЧНИХ KPAIHAX: 3MICT ? НАСЛ?ДКИ
Для досл?дження ц??? проблеми обрано три групи кра?н. Перша з них - Хорват?я i Словен?я, як? входили до складу федеративно? Югослав??. ?хн?й досв?д дуже важливий, бо вони, як i Укра?на, не мали власно? грошово? системи i змушен? були створювати ??. Поряд iз цим створювалася повномасштабна система управл?ння економ?кою.
До друго? групи входять кра?ни Балт??. На в?дм?ну в?д ?нших республ?к колишнього Союзу, ц? кра?ни лише на початку сорокових рок?в ув?йшли до його складу, i тому система ринкових в?дносин та п?дпри?мництва для значно? частини ?хнього населення - це не чиста теор?я, а жива практика.
Третю трупу становлять ?нш? кpa?ни СНД. При вс?й в?дм?нност? м?ж цими кра?нами ? чимало сп?льного. Наприклад, у Грузи та Молдов?, як i в Хорват??, мали м?сце во?нн? д??. Ц?лком зрозум?ло, що дуже важливо розглянути, як вдалося подолати саме цi труднощ? й ?стотно просунутись по шляху ринкових перетворень.
ОСНОВНИЙ 3MICT ГРОШОВИХ РЕФОРМ
Словен?я i Хорват?я. Грошов? реформи диктувалися потребами незалежност?, самост?йного економ?чного розвитку Словен?? ? Хорват??. Але вони були прискорен? д?ями Серб??.
Нацбанк колишньо? Югослав?? розц?нив кроки до суверен?тету як порушення ?диного динарного простору ? припинив п?дкр?плення цих кра?н динарною гот?вкою та забезпечення кредитними ресурсами, в тому числ? й валютними, хоч б?льшу частину валюта було зароблено зусиллями саме цих держав.
До того ж Сербський банк самост?йно, без погодження з ?ншими республ?ками колишньо? Югослав?? зд?йснив ем?с?ю грошей б?льш як на 8 млрд. югославських динар?в ? тим самим прискорив руйнування ?дино? югославсько? грошово? системи. Це було зроблено тод?, коли Хорват?я ? Словен?я провадили ем?с?ю у розм?рах, як? не зачхали ?нтерес?в ?нших республ?к. Водночас ц? кра?ни, спираючись на пор?вняно сприятлив? умови (наявн?сть запас?в гот?вки, позитивного сальдо плат?жного балансу, техн?чн? можливост? для друкування власно? валюти ? т. ?н.), почали активну п?дготовку до зд?йснення грошово? реформи.
Реформи грошових систем були проведен? у Словен?? та Хорват?? майже одночасно, але методи проведення I конкретн? строки сутт?во в?др?зняються.
Законодавчий акт щодо проведення грошово? реформи Сабором (парламентом) Хорват?? не приймався, ? ?? зд?йснено п?д впливом надзвичайних обставин. Уряд Хорват??] ухвалив р?шення "Про введення в об?г хорватського динара як плат?жного засобу на територ?? республ?ки Хорват?я". Ус? р?шення щодо грошово? реформи безпосередньо приймала в?д ?мен? уряду спец?альна ком?с?я нац?онального банку ? м?нф?ну Хорват??. Було затверджено ОСНОВН? характеристики, порядок випуску в об?г та обм?ну хорватського динара на югославський динар. П?дготовка до впровадження ? друкування грошово? одиниц? зд?йснювалися за експертною допомогою австр?йських урядових та д?лових к?л ? за рахунок власних кошт?в. У Хорват?? югославський динар як зас?б платежу виведено з об?гу впродовж 2331 грудня 1991 р. Натом?сть уведено нац?ональну тимчасову грошову одиницю хорватський динар шляхом обм?ну у сп?вв?дношенн? 1:1. Ем?с?я кваз?динара зд?йснювалася не як банкнот?в банку, а у вигляд? казначейських б?лет?в в?д ?мен? м?н?стерства ф?нанс?в Хорват??. Це пояснювалося веденням в?йни з Серб??ю. Масштаб ц?н не зм?нився. Для юридичних ос?б було введено внутр?шню конвертован?сть динара, ? котирування прив'язувалося до н?мецько? марки спочатку у сп?вв?дношенн? 1 ДМ : 13 ХД. Пот?м з ?нфляц??ю курс зм?нювався. На початок грудня 1992 р. в?н становив 1 ДМ : 368 ХД.
Для регулювання грошово? маси нацбанк використовував традиц?йн? ?нструменти, запозичен? переважно з арсеналу Бундесбанку. Це встановлення комерц?йним банкам норми обов'язкових резервних вимог; встановлення плати за кредит ?з первинно? ем?с?? як реально? позичково? процентно? ставки; обов'язковий продаж валютно? виручки комерц?йним банкам.
Одночасно проводилися заходи щодо розвитку експортного потенц?алу ? припливу в?льно конвертовано? валюти. Станом на ? жовтня 1992 р. було досягнуто позитивного сальдо плат?жного балансу.
У 1992 р. в економ?ц? Хорват?? посилилися кризов? явища, шо охопили виробництво, ф?нансову ? грошову системи. Спад промислового виробництва ще б?льше розбалансував споживчий ринок, поглибилася ?нфляц?я, в?дбулося р?зке зниження ЖИТТЕВОГО р?вня населення. Це - насл?дки во?нних д?й.
У 1992 р. близько 40% видатк?в бюджету становили в?йськов? витрати, видатки на ф?нансування утримання б?женц?в - в?д 22 до 105 млн. долар?в США щом?сячно. Водночас практично припинилося надходження кошт?в в?д туризму, значно зменшились надходження в?д транспорту. Деф?цит державного бюджету Хорват?? зр?с б?льш як утрич?.
За таких умов кра?на не могла перейти до другого етапу грошово? реформи - впровадження в об?г хорватсько? крони. Але вже з перших м?сяц?в 1993 р. почалася п?дготовча робота: повний перех?д до системи в?льних ц?н, подальшого розвитку п?дпри?мницько? д?яльност?, завершення процесу приватизац??. Водночас зд?йсню?ться стаб?л?зац?йна програма й анти?нфляц?йна
пол?тика, санац?я п?дпри?мств та банк?в, подальша комерц?ал?зац?я ? л?берал?зац?я банк?всько? системи, запровадження ново? податково? пол?тики, створення стаб?л?зац?йних фонд?в п?дтримки нац?онально? валюти, зм?ни у кредитн?й пол?тиц?, довгострокова програма подолання деф?циту державного бюджету.
Нац?ональний банк Хорват?? завдяки самост?йност? проводив жорстку пол?тику щодо кредитування деф?циту держбюджету (лише в межах 5%, як передбачено законодавством, ? не б?льше), то дало змогу уникнути г?пер?нфляц??.
У Словен?? стартов? умови, п?дготовчий процес, технолог?я ? нас?дки впровадження нац?онально? валюти ?нш?, н?ж у Хорват??. З проголошенням незалежност? (червень 1991 р.) почалася п?дготовка необх?дних законодавчих акт?в, а саме: закон?в про нац?ональний банк, про м?жнародн? валютн? в?дносини, про нац?ональну грошову одиницю тощо. Тод? ж за р?шенням уряду Словен?я почала друкувати за кордоном, але на власному спец?альному папер? з в?дпов?дною системою захисту купони без назви грошово? одиниц?, оск?льки на той час само? назви ще не було визначено.
П?сля зняття трим?сячного моратор?ю на незалежн?сть у жовтн? 1991 р. Словен?я на п?дстав? закону "Про нац?ональну грошову одиницю" впровадила в об?г ц? купони, встановивши курс обм?ну ?х на югославськ? динари у сп?вв?дношенн? 1 : 1, ? розпочала друкування власно? нац?онально? валюти - словенського толара, Певний час в об?гу були обидва грошов? знаки, але поступово купони вилучалися з об?гу. Основою ем?с?? стала закуп?вля ?ноземно? валюти. Ем?с?ю прив'язано до н?мецько? марки. Кредити комерц?йним банкам не надавалися. Тримався досить високий курс толара - 1 ДМ: 60 толар?в.
Принципова в?дм?нн?сть уведення нац?онально? валюти в Словен?? поляга? у забезпеченн? внутр?шньо? конвертованост? толара, що дало можлив?сть повн?стю л?кв?дувати внутр?шн?й "чорний ринок". Завдяки сприятлив?шому, н?ж у Хорват??, економ?чному становищу (зокрема в?дсутност? величезних во?нних видатк?в) та проведенню жорстко? пол?тики грошового об?гу Словен??ю п?дтримувався досить стаб?льний курс толара щодо ?ноземних валют: плат?жний баланс мав позитивне сальдо у розм?р? 8-10%, резерви ?ноземно? валюти швидко зросли, темпи