|
|
|
|
Б?лет 1
1.Пов?сть ?вана Нечуя-Левицького "Кайдашева с?м'я" як енциклопед?я народознавства
Ще ?. Франко зазначав, що пов?сть "Кайдашева с?м'я" "з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя" належить "до найкращих оздоб укра?нського письменства". З великою художньою силою ? правдив?стю ?. Нечуй-Левш?ький розкрив у цьому твор? духовн? ц?нност?, як? склалися впродовж стол?ть в укра?нськ?й родин?. Новаторство письменника якраз виявилося втому, що в?н показав руйнування набуто? духовност? труднощами щоденного життя, в?дтворив такий стан укра?нського селянства, який н?вечить справжню суть його "народного духу".
В етнограф?чн?й розв?дц? "Св?тогляд укра?нського народу" ?. Нечуй-Левицький вказував на велик? моральн? потенц?? народу, суть яких в?дбилась насамперед в усн?й поез??. В?н радив письменникам не обминати колоритних народних вислов?в ? через ?х осво?ння показати св?тов? неповторну душу укра?нц?в. Найр?зноман?тн?ш? засоби барвистого народного мовлення письменник вдало використав у "Кайдашев?й с?м'?".
Змалюванням саме буденного життя укра?нських селян пов?сть "Кайдашева с?м'я" вир?знялася у л?тератур? - адже тогочасн? автори захоплювалися переважно святковою стороною селянського побуту. Будн? Кайдаш?в минають у невсипущ?й прац?. Косовиця, жнива, плекання городини, "зимова" ж?ноча робота (пряд?ння, ткання полотна, шиття ? вишивання одягу) - ц? та ?нш? щоденн? клопоти визначали стосунки м?ж членами с?м'? Кайдаш?в. Хоча у твор? майстерно виписан? ? святков? звича? та обряди, глибоков?ков? традиц?? ? в?рування.
Вт?ленням укра?нсько? рел?г?йност? ? високо? народно? морал? ? у пов?ст? Мелашка. ?? любов до р?дно? матер?, чолов?ка, намагання догодити свекрус? при?мно вражають. Доведена до в?дчаю, Мелашка ?де з односельчанами в Ки?вську Лавру на прощу - святкування паски у Ки?в?, за народним пов?р'ям, мало б принести у с?м'ю Боже благословення. Письменник поетизу? свою геро?ню. Так, л?рична душа Мелашки почула у жал?бних п?снях ченц?в у чистий четвер (напередодн? Великодня) "якесь море сл?з, що зливалось тисяч? л?т, ? злилось докупи, ? полилось п?снями з грудей. Здасться, в тому мор? сл?з текли р?ки народного горя од самого початку св?ту...".
Побожним, чуйним ? добрим був Кайдаш, мр?яв про смерть по-християнськи: з? спов?ддю, причастям, соборуванням. Але тяжке пияцтво призвело до передчасно? страшно? смерт?, яка не в?дпов?дала християнським уявленням. Сини ? нев?стка Мотря надто часто порушували четверту запов?дь Божу: не поважали ? не шанували батьк?в. А народна мораль грунтувалася в основному на запов?дях Божих. У сел? зневажали злод??в, п'яниць, покриток, ледар?в, хвальк?в, безбожник?в Тут н?коли н?кому н?чого не забували. Не могли забути й Мотр? того, що вибила свекрус? око, а Карпов? - що ганявся за мат?р'ю з дрючком. Люди добре знали характери тих, кого вважали нег?дними: вибираючи Карпа десяцьким, хтось п?дкреслив, що "буде добрий с?пака", а пропонуючи жартома кандидатуру Мотр?, селяни висм?яли цю ж?нку:
- А може, панове громадо, ми оберемо за десяцького Мотрю, - прикинув сл?вце один жарт?вливий чолов?к.
- Не можна, вона повибива? вс?м бабам оч?, - гукнули чолов?ки, см?ючись.
Глибокий знавець селянського життя ? побуту, селянсько? психолог?? ?. Нечуй-Левицький розум?в, що про народ треба писати без будь-яких прикрас. У центр? пов?ст? - повсякденний плин життя селянсько? с?м'?, в якому на перший план висуваються побутов? сварки, спричинен? в?дсутн?стю прагнення зрозум?ти один одного. Жанрова специф?ка твору поляга? у тому, що цей повсякденний плин життя родини Кайдаш?в розгорта?ться в найр?зноман?тн?ших побутових виявах, як? часто окреслюються в гумористичному план?. Гумор письменника сяга? кор?нням у народний грунт ? м?цну нац?ональну л?тературну традиц?ю. Природжений гумор Нечуй-Левицький вважав нев?д'?мним елементом нац?онально? псих?ки, що "зата?вся в ус?х звивах розуму ? фантаз?? щирого у?фа?нця ? ? глибоко сво?р?дним". Контрасти створеного народом величного епосу ? др?б'язково? хатньо? в?йни надають пов?ст? особливого ?рон?чного забарвлення ("Не чорна хмара з-за синього моря виступала, то виступала Мотря з Карпом з-за сво?? хати до тину"). У пов?ст? письменник гумористичне показав вза?мн? заздрощ?, пл?тки та шален? вибухи злост? серед Кайдаш?в. Проте гумор у пов?ст? ма? сп?вчутливий характер: автор бачить вплив на психолог?ю Кайдаш?в ?хнього тяжкого становища, бо п?сля довгов?чно? панщини вони потра-пили в нов?, незвичн? обставини. ?з сер?? ком?чних под?й склада?ться сумна картина буття с?м'?, де син виступа? проти матер?, й уся родина марно витрача? сили ? здоров'я на безглузд? супе-речки та чвари. Такий стан, на думку письменника, не в?дпов?да? справжн?й сут? "народ-ного духу". Духовна роз'?днан?сть - ось те лихо, яке кожен день отрую? укра?нську родину, яка впродовж в?к?в була оповита високою духовн?стю ? мораллю.
Яскравий колорит звича?в, обряди народних замовлянь, передвес?льн? розглядини, с?льськ? розваги, детальн? описи селянського одягу та осел?, насичена присл?в'ями ? приказками мова пов?ст? - усе це да? п?дстави вважати цей тв?р справжньою енциклопед??ю народознавства.
2.Краса ? велич р?дного слова у поетичн?й творчост? Максима Рильського. Прочитати в?рш напам'ять.
М. Рильський надавав проблемам мови великого значення впродовж ус??? творчост?. В?н був надзвичайно вимогливий до мови власних твор?в, невтомно працював над збагаченням свого поетичного словника. Поет закликав сво?х сучасник?в боротися за чистоту ? збагачення укра?н-сько? мови. Прикладом такого звернення ? в?рш "Мова", в якому поет з великою н?жн?стю ? любов'ю говорить про мову. Вона звучить для поета як п?сня океану. Мова р?дного народу глибока у сво?й мудрост?. Як тонкий знавець мовних проблем, М. Рильський вважа?, що у народу, його поез??, розмовн?й мов? треба шукати джерела нового наповнення л?тературно? мови [цитата].
Мова укра?нського народу - самобутн? ? неповторне явище. Обов'язок кожного митця турбуватися про ?? долю, удосконалювати ? збагачувати [цитата].
Сво?ю творч?стю М. Рильський подав г?дний приклад турботи про удосконалення мови. ? в ориг?нальн?й поез??, ? у перекладах численних заруб?жних автор?в, зокрема рос?йських (Пушк?н, Л?рмонтов), польських (М?ц-кевич. Словацький), французьких (Верлен), в?н збагачував укра?нську мову власними новотворами, розширював ?? синтаксичн? можливост?.
Вагомий внесок поета у словникову справу укра?нсько? мови. Словники та дов?дники, видан? за участю М. Рильського, не втратили свого значення й сьогодн?. Як згадують друз? поета, праця над словниками ? з? словниками була найулюблен?шим його заняттям.
У в?рш? "Мова" поет заклика? ? сво?х сучасник?в част?ше "заглядати у словник". На його переконання - "це пишний яр, а не сумне провалля". Високу оц?нку да? автор в?рша словников? Гр?нченка й Даля.
В?рш "Мова" написаний у 1956 р. На той час укра?нська мова зазнала пом?тних деформац?й у зв'язку ?з в?дведенням ?й б?льшовицькими ?деологами другорядно? рол? у сусп?льств?. П?сля XX з'?зду парт??, на якому було п?ддано критиц? культ особи Стал?на, в як?йсь м?р? вже можна було говорити про нац?ональн? утиски ? насамперед про занепад нац?ональних мов. В Укра?н? одним з перших на захист мови виступив М. Рильський. Його поез?я "Мова" у