|
|
|
|
Б?лет 26
1.Укра?нська народна творч?сть: думи та ?сторичн? п?сн?.
?сторичн? п?сн? та думи - жанри укра?нсько? народно? творчост?. Дуже специф?чний за походженням жанр думи. В?н притаманний т?льки укра?нськ?й нац?ональн?й культур?. Появу укра?нських дум учен? досл?дники пов'язують з козаччиною. Боротьба козак?в ?з завойовниками-турками, татарами, життя бранц?в у турецьк?й невол?, тяжкий ?х побут на галерах, морськ? походи козак?в, козацьк? повстання проти Польщ? - ус? ц? под?? були мотивами укра?нських дум.
До кращих укра?нських дум належать "Дума про козака Голоту", "Дума про Марусю Богуславку", "Дума про Сам?йла К?шку", "Дума про ?вана Богуна" та ?н.
За зм?стом думи дуже под?бн? до ?сторичних п?сень, а за виконанням - до плач?в, голос?нь. Автори дум нев?дом?. Ними переважно були учасники под?й- козацьких битв ? поход?в. Кобзар?, л?рники, бандуристи п?д супров?д сво?х ?нструмент?в речитативом виконували ?х. В?д села до села, в?д м?ста до м?ста розносили вони в?ст? про славу ? подвиги геро?в, ?х мужн?сть, геро?зм ? гарячу любов до Укра?ни. ?. Франко назвав думи й ?сторичн? п?сн? безсмертними пам'ятками, створеними ген??м самого народу.
У в?дтворенн? подвиг?в геро?в у думах, як ? в ?сторичних п?снях, реал?зм по?днувався з романтичним ореолом. Щедро використовувалися у думах та ?сторичних п?снях народнопоетичн? символи (орел, сок?л - козак; крук, ворон - ворог; зозуля - мати, вдова), пор?вняння (скрива, як вовк, спогляда?). У текстах дум трапляються заперечн? пор?вняння: "Ой та то ж не пили пилили, Не тумани вставали, - Як ?з земл? турецько?, ?з в?ри бусурмансько?, З города Азова, з тяжко? невол? Три брати вт?кали".
Стил?стичну функц?ю упов?льнення розпов?д? в думах в?д?грають синон?м?чн? повтори-тавтолог?я (дума?-гада?, гра?-виграва?).
Мова дум, як й ?сторичних п?сень, збагачена пост?йними еп?тетами: к?нь у козака завжди вороний; козак пост?йно у рус?, в д??, тому перед ним стелиться шлях широкий, битий; в?н обороня? землю християнську.
Думи в?дзначаються також молитовною формою. За обсягом думи б?льш?, н?ж ?сторичн? п?сн?, складн?ша ?хня будова.
Розпочина?ться дума зачином, в якому вказу?ться на м?сце або час д??. Прикладом може бути поетичний засп?в (зачин) "Думи про козака Голоту: "Ой полем, полем кили?мським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв-козак Голота".
Розпов?дь про основну под?ю, яка йде п?сля зачину, як правило, дуже детальна. Вона упов?льнена додатковими еп?зодами, описами одягу, вчинк?в геро?в, словами-повторами. К?нц?вка думи славила геро?в та бажала ?м усякого добра та гаразду.
Прикметною рисою побудови дум ? ?х непод?льн?сть на строфи. Дума може под?литися на окрем? пер?оди (тиради). Вона в?дзнача?ться нер?вном?рн?стю рядк?в. У них може бути в?д чотирьох до тридцяти ? б?льше склад?в
Рядки у дум? можуть бути не заримованими, але дума завжди ма? св?й виразний ритм. Це да? можлив?сть виконавцев? зм?нювати мелод?ю, слова, ?мпров?зувати. Для виконання дум потр?бна спец?альна п?дготовка. Сьогодн? таку п?дготовку зд?йснюють кобзарськ? школи. В?домою кобзарською школою в Укра?н? ? Стр?т?вська, в як?й працюють так? талановит? кобзар?, як брати Микола та Василь Литвини. Кобзарське мистецтво, виконання дум зберегли укра?нц? в д?аспор?. На весь св?т стали в?дом? виконавц? цього жанру - Китастий та М?шалов.
Давн?м жанром ?сторичного епосу ? також ?сторична п?сня. Пам'яткою середи-ни XV стол?ття ? в?дома п?сня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш". Три роти, що стоять "на верс? Дунаю" - турецька, татарська та польська - правдиво в?добра-жають тогочасну ?сторичну обстановку Укра?ни, на земл? яко? завжди заз?хали загарбники.
?сторичн? п?сн?, як ? думи, передають сво?м зм?стом конкретн? ?сторичн? под??, процеси, осп?вують ?сторичних ос?б.
Найдавн?ш? ?сторичн? п?сн?, як? пов'язан? з добою козаччини, осп?вують лицар?в-патр?от?в. В?домою ? "П?сня про Байду" - народного улюбленця, який потрапивши в неволю ? зазнавши страшних катувань, не втратив сво?? нац?ональ-но? г?дност?, не став зрадником.
?сторики стверджують, що прототипом Байди Вишневенького був князь Дмитро Вишневецький. Д. Вишневецький заклав на Хортиц? фортецю. П?д час одного з бо?в в?н був полонений ? люто катований. Його зачепили ребром за гак- Таких самих мук зазнав ? герой "П?сн? про Байду". Важк? тортури перен?с полонений турками легендарний Морозенко (п?сня "Ой, Морозе, Морозенку"). Упродовж в?к?в залиша?ться бути популярною п?сня-марш "Ой, на гор? та женц? жнуть", присвячена звитяжним героям Дорошенков? та Сагайдачному. Великою повагою, незважаючи на тривале замовчування, користу?ться в народ? п?сня-кант "Ой, з?йшла зоря" - про Поча?вську Божу Мат?р, що врятувала монастир ? вс?х, хто в ньому сховався п?д час турецько? облоги.
?сторичн? п?сн? про боротьбу укра?нського народу проти польських загарб-ник?в осп?вують масовий геро?зм народу. У них прославлено битву п?д Корсунем ("Засв?т встали козаченьки"), Жванцем ("Ой, з города Немирова"), Збаражем ("Ой, що то за хижка"). У п?снях цього пер?оду звеличено Б. Хмельницького ? його битву в урочищ? Жовт? Води на Дн?пропетровщин? ("Чи не той то хм?ль"). Образ Хмельницького пор?вню?ться з хмелем, що завжди був уособленням молодечо? сили та звитяги. Йому присвячена також п?сня "Гей, не дивуйтесь, добр?? люди". Геро?м ц??? п?сн? ? також сподвижник гетьмана М. Кривон?с, що пл?ч-о-пл?ч йшов з Б. Хмельницьким ? п?д Жовтими Водами, ? п?д Корсунем. Героями ?сторичних п?сень стали Нечай, Богун та ?нш? ?сторичн? д?яч?. Образ Б. Хмельницького осп?ваний також у народних думах, зокрема "Хмельницький ? Барабаш".
Ув?йшли в ?стор?ю п?сн? пор?вняно недавнього часу, як? ми назива?мо стр?лецькими. Сьогодн? вс?м в?дома п?сня "Ой у луз? червона калина", що хоч ? ма? свого автора, але залиша?ться народною. ?сторичн? п?сн? та думи ? пров?д-ними жанрами укра?нсько? народно? творчост?. Чимало сюжет?в цих жанр?в стали основою для л?тературних твор?в.
Народна п?сня стала поштовхом для написання драм "Сава Чалий" М. Костомарова та ?. Карпенка-Карого. У прозову ? драматург?чну творч?сть М. Старицького вв?йшов легендарний образ Марус? Богуславки. Неодноразово зверталися письменники до п?сн? "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниц?". За мотивами ц??? п?сн? створена одно?менна драма М. Старицького, пов?сть О. Кобилянеько? "У нед?лю рано з?лля копала", роман у в?ршах Л?ни Костенко "Маруся Чурай".
2.Краса духовного св?ту геро?в Олеся Гончара.
Значним творчим досягненням Олеся Гончара ? в?дтворення краси духовного св?ту його геро?в на стор?нках роман?в, пов?стей, опов?дань та новел. Авторське замилування героями у ?х любов? до Батьк?вщини, глибок?й в?рност? у дружб? та коханн? спостер?га?ться уже на перших стор?нках роману "Прапороносц?".
Багатий внутр?шн?й св?т геро?в трилог??, ?х гуман?зм ? благородн? пориви зразу ж беруть у полон читача. "Все, все ми в?ддамо тоб?. Батьк?вщино... Все! Нав?ть наш? серця. ? хто не зв?дав цього щастя, ц???... краси в?рност?, той не жив по-справжньому". Ц? слова Брянського незадовго до його смерт? увиразнюють образ духовно багато? людини; юнака, що зворушу? романтичною в?рн?стю кохан?й, друзям, Батьк?вщин?; мудрого командира, ?м'я якого живе серед солдат?в нав?ть п?сля його смерт?. Завдяки багатому внутр?шньому св?тов?, з яким не та?вся Брянський