|
|
|
|
Лектор: Мазуренко Валентина Петр?вна.
Умови роботи.
9 тем. 6 контрольних. Можлив? автомати "5" ? "4".
В?дв?дування сем?нар?в обов'язкове. Лекц?й - не обов'язкове (бажане).
На сем?нари: калькулятор.
Л?тература.
1. Теор?я статистики. Практикум. За ред. ?р?но? А.М., Пальянс З.А. - син?й кол?р, стислий виклад теор??, приклад р?шень, задач?. Рекоменду?ться!
2. Ковтун Н.В., Столяров В,С. Загальна теор?я статистики. Курс лекц?й. К.: Хвиля, 1996.
3. Общая теория статистики. Учебник. Под общей редакцией проф. Елисеевой И.И. М.: Финансы и статистика, 1995.
4. Общая теория статистики. Учебник. Под редакцией Ефимовой М.Р. М.: 1996.
5. Практикум по теории статистики. Учебное пособие. (непоганий практикум). Под ред. проф. Шмойловой Р.А. М.:1998.
6. Статистика. Зб?рник задач. Навчальний пос?бник. За ред. Головача А.В.
7. Пасхавер И.С. Яблочник . Общая теория статистики. 1983 р.
8. Статистика. П?дручник. За ред. Головача А.В., ?р?но? А.М. та ?н. 1993 р.
9. Статистика. П?дручник. За ред. Герасименка С.С., Головача А.В., ?рино? А.М., К.:КНЕУ 1998.
10. Закон Укра?ни "Про статистику", 1992 р?к.
11. Державна програма переходу Укра?ни на м?жнародну систем обл?ку ? статистики. М?нстат, 1992 р?к.
Предмет ? метод статистики.
План.
1. Поняття статистики.
2. Предмет статистики, його визначення.
3. Теоретичн? основи статистики як науки.
4. Особливост? статистично? методолог??. Метод статистики.
5. Основн? задач? статистики на сучасному етап?.
Поняття статистики.
Перш? дан?, що сьогодн? називають статистичними, ми знаходимо в найдавн?ших письмових джерелах (обл?к раб?в, жител?в). Як наука вона вийшла з бухгалтерського обл?ку.
Слово "статистика" походить в?д латинського слова status - становище, стан явищ. Спочатку займалася описовою д?яльн?стю, наприклад описом державного устрою (?нша назва - державознавство).
Статистика як наука виникла в друг?й половин? 17 стол?ття. Терм?н статистика в науковий об?г вв?д в 1746 роц? н?мецький вчений, професор ф?лософ?? ? права Генр?х Авенхаль.
В сьогодн?шньому розум?нн? статистика - це:
1) цифри, статистичн? дан?;
2) статистична практика (д?яльн?сть статистичних установ, що збирають ? обробляють статистичну ?нформац?ю);
3) наука.
У джерел статистично? науки стояли 2 школи: англ?йська (?нша назва - "школа пол?тичних арифметик": У?льям Петт?1, Джон Граунд) ? н?мецька (суто описова наука - державознавство - опис устрою, к?льк?сть знат?, к?льк?сть приход?в, к?льк?сть населення, к?льк?сть земель).
В Рос?? в 19 ст. сформувалася власна школа, до яко? входили вчен? РАН П.Журавський, Арсень?в, Дружин?н. П?зн?ше, вчен? розд?лилися на дв? групи: перша група розглядала статистику як метод (Дружин?н, Кауфман), друга - як науку (Янсон, Н?мчинов, Фортунато).
Вищезгадан? школи розд?лилися також на два крила: одн? вважали, що статистика досл?джу? лише сусп?льство (гуман?таристи), ?нш? - що статистика може досл?джувати будь-що у природ? (ун?версал?сти). Дане протир?ччя про?снувало до 50-х рок?в 20-го стол?ття.
4) Статистика - це також метод п?знання, ?нструментар?й, який використову?ться ? в природничих, ? в сусп?льних науках для встановлення законом?рностей масових процес?в.
5) Статистика - це ? окрема група статистичних метод?в.
* Статистика - це наука, яка вивча? к?льк?сну сторону масових сусп?льних, соц?ально-економ?чних та ?нших явищ в нерозривному зв'язку з ?х як?сною стороною в певних умовах м?сця ? часу.
Отже, предмет статистики - к?льк?сна сторона масових сусп?льних, соц?ально-економ?чних та ?нших явищ в нерозривному зв'язку з ?х як?сною стороною в певних умовах м?сця ? часу.
Об'?ктом статистики ? людське сусп?льство, явища ? процеси сусп?льного життя.
Особливост? статистики:
1) статистика говорить мовою цифр, але ц? цифри як?сно визначен?2;
2) масов?сть явищ (статистика не вивча? поодинок? явища, оск?льки в них не проявляються законом?рност?, як? досл?джуються статистикою); використову?ться математичний закон великих чисел, основним принципом якого ? те, що законом?рн?сть масових явищ може проявлятися при достатньо великому числ? випадк?в;
3) статистика вивча? структуру явища ? його динам?ку;
4) статистика вивча? явища в ?х вза?мозв'язку.
Законом?рност? проявляються в таких сво?х р?зновидах:
1) законом?рност? розвитку (динам?ка явищ);
2) законом?рност? структурних зрушень;
3) законом?рност? розпод?лу елемент?в сукупност? (розпод?л населення за в?ком, за статтю);
4) законом?рност? сп?взалежност? (зв'язку м?ж явищами).
Категор?? статистики.
* Статистична сукупн?сть - це маса однор?дних в певному в?дношенн? елемент?в, мають ?дину як?сну основу, але р?зняться м?ж собою певними ознаками ? п?длягають певному закону розпод?лу.
* Статистична сукупн?сть - це певна множина елемент?в, по?днана умовами ?снування ? розвитку.
Сукупн?сть може бути однор?дною ? р?знор?дною.
* Однор?дна сукупн?сть - якщо одна чи дек?лька ознак, що вивчаються, ? загальними для вс?х одиниць.
* Р?знор?дна сукупн?сть об'?дну? явища р?зного типу.
Сукупн?сть складають окрем? елементи, як? називаються одиницями сукупност?.
* Одиниця сукупност? - це первинний елемент статистично? сукупност?, який ? нос??м ознак, що п?длягають ре?страц?? ? ? основою обл?ку.
* Ознака - властив?сть окремо? одиниц? сукупност?.
Ознаки можуть бути (за характером виявлення) як?сними ? к?льк?сними.
Як?сн? ознаки (атрибутивн? ознаки) виражаються в вигляд? понять, визначень, як? характеризують ?х суть, стан або як?сть. Наприклад, сорт продукц??, профес?я, с?мейний статус.
К?льк?сн? ознаки виражають окрем? значення як?сних ознак у числовому вираз?, окрем? значення яких називаються вар?антами.
К?льк?сн? вар?анти за характером виразу можуть бути первинними ? вторинними.
Первинн? вар?анти - характеризують одиницю сукупност? в ц?лому: абсолютн? значення, вим?рен?, розрахован?.
Вторинн? вар?анти (пох?дн?, розрахунков?) - дан?, що не можливо перев?рити тому що вони взят? з певних джерел.
По в?дношенню до об'?кту к?льк?сн? ознаки можуть бути прямими ? непрямими.
Прям? - характеризують об'?кт досл?дження безпосередньо (в?к ос?б, к?льк?сть присутн?х в аудитор??)
Непрям? - ознаки, що не належать безпосередньо досл?джуваному об'?кту (чи сукупност?), а як? належать ?нш?й сукупност?, що входить в дану.
За характером вар?ац?? к?льк?сн? ознаки можуть бути дискретними (перервн?), безперервними; а як?сн? - багатовар?антними, альтернативними.
Дискретн? - ознаки, виражен? окремими ц?лими числами, без пром?жних значень.
Безперервн? - ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел.
Багатовар?антн? - перш за все характеризуються рангами (шкалою ранг?в) в?д б?льшого до меншого (напр. дуже низький, низький, середн?й, високий, дуже високий).
Альтернативн? - вза?мовиключаюч? значення: так-н?, позитивне-негативне.
По в?дношенню до часу ознаки можуть бути ?нтервальн? ? моментн?.
?нтервальн? - це ознаки, як? характеризують результат процес?в.
Моментн? - характеризують об'?кт в певний момент часу.
* Адитивн?сть - п?дсумовувати, складати.
В залежност? м?ж зв'язку м?ж ознаками вони бувають факторними ? результативними.
* Та ознака, яка вплива? на ?ншу, назива?ться факторною. Та ознака, яка п?дляга? впливу, назива?ться результативною.