|
|
|
|
Учебный материал
РОССИЙСКОЙ КОЛЛЕКЦИИ РЕФЕРАТОВ (с) 1996
http://referat.students.ru; http://www.referats.net; http://www.referats.com
М?н?стерство осв?ти Укра?ни
Черкаський ?нженерно-технолог?чний ?нститут
кафедра
Реферат
на тему "Особливост? функц?онування глобально? мереж?"
Перев?рив:
Виконала:
студентка IV курсу, ФЕФ, гр. фК-64, Чубань Леся
Черкаси 2000 ?.
План
1. Введення
2. ?стор?я мереж? Internet.
3. Що склада? Internet ?
4. Адм?н?стративний устр?й Internet.
5. Ф?нанси.
6. Доступ у Internet.
7. Робота Internet.
8. Р?вн? роботи мереж?.
9. Протоколи мереж? Internet.
10. Послуги надан? мережею.
11. Л?тература
Введення
Internet - глобальна комп'ютерна мережа, що охоплю? весь св?т. Сьогодн? Internet ма? б?ля 15 м?льйон?в абонент?в у б?льш н?ж 150 кра?нах св?ту. Щом?сяця розм?р мереж? зб?льшу?ться на 7-10%. Internet утворю? як би ядро, що забезпечу? зв'язок р?зноман?тних ?нформац?йних мереж, що належать р?зноман?тним установам в усьому св?т?, одна з ?ншою.
Якщо ран?ше мережа використовувалася винятково в якост? середовища передач? файл?в ? пов?домлень електронно? пошти, то сьогодн? вир?шуються б?льш складн? задач? розпод?леного доступу до ресурс?в. Б?ля двох рок?в тому були створен? оболонки, що п?дтримують функц?? мережного пошуку ? доступу до розпод?лених ?нформац?йних ресурс?в, електронним арх?вам.
Internet, що служила колись винятково досл?дницьким ? навчальним групам, чи? ?нтереси простиралися аж до доступу до суперкомп'ютер?в, ста? усе б?льш популярною в д?ловому св?т?.
Компан?? спокушають швидк?сть, дешевий глобальний зв'язок, зручн?сть для проведення сп?льних роб?т, доступн? програми, ун?кальна база даних мереж? Internet. Вони розглядають глобальну мережу як доповнення до сво?х власних локальних мереж.
При низк?й вартост? послуг (часто це т?льки ф?ксована щом?сячна плата за використовуван? л?н?? або телефон) користувач? можуть одержати доступ до комерц?йних ? некомерц?йних ?нформац?йних служб США, Канади, Австрал?? ? багатьох ?вропейських кра?н. У арх?вах в?льного доступу мереж? Internet можна знайти ?нформац?ю практично по вс?м сферах людсько? д?яльност?, починаючи з нових наукових в?дкритт?в до прогнозу погоди на завтра.
Кр?м того Internet нада? ун?кальн? можливост? дешевого, над?йного ? конф?денц?йного глобального зв'язку по всьому св?т?. Це виявля?ться дуже зручним для ф?рм, що мають сво? ф?л?? в усьому св?т?, транснац?ональних корпорац?й ? структур керування. Звичайно, використання ?нфраструктури Internet для м?жнародного зв'язку обходиться значно дешевше прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або через телефон.
Електронна пошта - найпоширен?ша послуга мереж? Internet. В даний час свою адресу електронно? пошти мають приблизно 20 м?льйон?в чолов?к. Посилка листа по електронн?й пошт? обходиться значно дешевше посилки звичайного листа. Кр?м того пов?домлення, послане по електронн?й пошт? д?йде до адресата за дек?лька годин, у той час як звичайний лист може добиратися до адресата дек?лька дн?в, а то ? тижн?в.
В даний час Internet в?дчува? пер?од п?дйому, багато в чому завдяки активн?й п?дтримц? з боку уряд?в ?вропейських кра?н ? США. Щор?чно В США вид?ля?ться б?ля 1-2 м?льйон?в долар?в на створення ново? мережно? ?нфраструктури. Досл?дження в област? мережних комун?кац?й ф?нансуються також урядами Великобритан??, Швец??, Ф?нлянд??, Н?меччини.
Проте, державне ф?нансування - лише невеличка частина засоб?в, що надходять, тому що усе б?льш пом?тною ста? "коммерцизац?я" мереж? (оч?ку?ться, що 80-90% засоб?в буде надходити з приватного сектора).
?стор?я мереж? Internet
У 1961 роц? Defence Advanced Research Agensy (DARPA) за завданням м?н?стерства оборони США приступило до проекту по створенню експериментально? мереж? передач? пакет?в. Ця мережа, названа ARPANET, призначалася спочатку для вивчення метод?в забезпечення над?йного зв'язку м?ж комп'ютерами р?зноман?тних тип?в. Багато метод?в передач? даних через модеми були розроблен? в ARPANET. Тод? ж були розроблен? ? протоколи передач? даних у мереж? - TCP/IP. TCP/IP - це множина комун?кац?йних протокол?в, що визначають, як комп'ютери р?зноман?тних тип?в можуть сп?лкуватися м?ж собою.
Експеримент ?з ARPANET був наст?льки усп?шний, що багато орган?зац?й захот?ли вв?йти в не?, ?з метою використання для щоденно? передач? даних. ? в 1975 роц? ARPANET перетворилася з експериментально? мереж? в робочу мережу. В?дпов?дальн?сть за адм?н?стрування мереж? взяло на себе Defence Communication Agency (DCA), у даний час називане Defence Information Systems Agency (DISA). Але розвиток ARPANET на цьому не зупинилися; Протоколи TCP/IP продовжували розвиватися й удосконалюватися.
У 1983 роц? вийшов перший стандарт для протокол?в TCP/IP, що вв?йшов у Military Standarts (MIL STD), тобто у в?йськов? стандарти, ? вс?, хто працював у мереж?, зобов'язан? були перейти до цих нових протокол?в. Для полегшення цього переходу DARPA звернулася з пропозиц??ю до кер?вник?в ф?рми Berkley Software Design - упровадити протоколи TCP/IP у Berkeley(BSD) UNIX. З цього ? почалася сп?лка UNIX ? TCP/IP.
Через деякий час TCP/IP був адаптований у звичайний, тобто в загальнодоступний стандарт, ? терм?н Internet ув?йшов у загальний ужиток. У 1983 роц? з ARPANET вид?лилася MILNET, що стала в?дноситися до Defence Data Network (DDN) м?н?стерства оборони США. Терм?н Internet став використовуватися для позначення ?дино? мереж?: MILNET плюс ARPANET. ? хоча в 1991 роц? ARPANET припинила сво? ?снування, мережа Internet ?сну?, ?? розм?ри набагато перевищують початков?, тому що вона об'?днала множину мереж в усьому св?т?. Д?аграма 1 ?люстру? р?ст числа хост?в, залучених до мереж? Internet ?з 4 комп'ютер?в у 1969 роц? до 3,2 м?льйон?в у 1994. Хостом у мереж? Internet називаються комп'ютери, що працюють у багатозадачн?й операц?йн?й систем? (Unix, VMS), що п?дтримують протоколи TCP\IP ? надають користувачам як?-небудь мережн? послуги.
Д?аграма 1
Що склада? Internet ?
У д?йсност? Internet не просто мережа, - вона ? структура, що об'?дну? звичайн? мереж?. Internet - це ''Мережа мереж''. Що включа? Internet? Питання непросте. В?дпов?дь на нього зм?ню?ться згодом. Спочатку в?дпов?дь була б достатньо проста: ''вс? мереж?, що використовують протокол IP, що кооперуються для формування ?дино? мереж? сво?х користувач?в''. Це включало б р?зноман?тн? в?домч? мереж?, багато рег?ональних мереж, мереж? навчальних заклад?в ? деяк? закордонн? мереж? (за межами США).
Трохи п?зн?ше принадн?сть Internet усв?домили ? деяк? не-IP-мереж?. Вони захот?ли надати ?? послуги сво?м кл??нтам ? розробили методи п?дключення цих ''странных'' мереж (наприклад, Bitnet, DECnet ? o.a.) до Internet. Спочатку ц? п?дключення, назван? шлюзами, служили т?льки для передач? електронно? пошти. Проте, деяк? з них розробили засоби передач? й ?нших послуг. Чи ? ц? мереж? частиною Internet? ? так, ? н?. Усе залежить в?д того, чи хочуть вони того сам?.
Адм?н?стративний устр?й Internet
Internet по орган?зац?? багато в чому нагаду? церкву. Це орган?зац?я