|
|
|
|
?стор?я державно-правового розвитку на територ?? сучасно? Укра?ни бере св?й початок в?д середини ? тис. до н. е., коли у народ?в ? племен П?вн?чного Причорномор'я з'являються перш? державн? утворення. Це були рабовласницьк? держави, як? виникли у процес? розпаду перв?снообщинного ладу й встановлення класового сусп?льства.
ДЕРЖАВА СК?Ф?В
1. Географ?чне розташування. Етнограф?чна ?стор?я.
У VII-III ст. до н. е. у степових районах П?вн?чного Причорномор'я, на територ?? сучасно? П?вденно? та П?вденно-Сх?дно? Укра?ни, а частково ? в Криму панували ск?фськ? племена. Вони займали значну територ?ю в?д низин Дунаю до гирла Дону ? Приазов'я. Б?льш?сть сучасних досл?д?нин??в вважа?, що формування ск??ф?в в?дбулося внасл?док вза?мод?? як м?сцевих (к?ммер?йських), так ? прибулих (?ранських) кочових племен. Прих?д цих кочових племен у причорноморськ? степи дату?ться звичайно к?нцем VIII-VII ст. до н.е.
У VII ст. до н. е. у ск?ф?в утворю?ться могутн?й плем?нний союз. В?домост? про основн? племена, як? входили у цей союз, пода? грецький ?сторик Геродот (V ст. до н. е.). Наймогутн?шим й найчисленн?шим племенем, розпов?да? в?н, були ск?фи царськ?, як? вважали ?нших ск?ф?в сво?ми рабами. Жили вони на л?вому берез? нижньо? теч?? Дн?пра, аж до Азовського моря ? нижнього Дону, а також у степовому Криму. На правому берез? нижнього Дн?пра мешкали ск?фи-коч?вники, м?ж ?нгулом ? Дн?пром разом з коч?вниками жили ск?фи-землероби. У басейн? П?вденного Бугу поблизу грецького м?ста Ольв?я знаходились ел?но-ск?фи. Нарешт?, на п?вн?ч в?д царських ск?ф?в (мабуть, у межах степово? смуги Укра?ни) розташовувалися сн??фи-хл?бор'оби (орач?).
? хоч у рамках ск?фського плем?нного союзу проживали не т?льки власне ск?фи, а й ?нш? племена та р?зноплем?нн? групи, як? в?др?знялися в?д ск?ф?в за походженням ? живою, цю сп?льн?сть античн? автори називали "Ск?ф??ю", або "Великою Ск?ф'ю".
2. Сусп?льний лад. Ведення господарства.
У VII - VI ст. до н. е. б?льш?сть ск?фських племен вже знаходилася на останн?й сходинц? перв?снообщинного ладу.
Родов? зв'язки все ще були сильн?. Основною сусп?льною одиницею була родова община, що складалася з к?лькох патр?архальних с?мей. Р?д, родова община волод?ли землею, вид?ляючи кожн?й патр?архальн?й с?м'? д?лянку земл? за жеребом. Приватно? власност? на землю в цей час не ?снувало.
У ск?ф?в-коч?вник?в кожна с?м'я мала свою отару, стадо кор?в, але земля, як ? у землероб?в, належала общин?, племен?. Родова орган?зац?я в?д?гравала велику роль у коч?вник?в при розпод?л? пасовищ, перекочовках ?-т. ?н.
У ск?фському сусп?льств? VII - VI ст. до н. е. вже можна виявити ознаки, що св?дчать про розклад родового ладу. З середовища в?льних общинник?в - кочових скотар?в ? ос?лих землероб?в - вид?лялася родоплем?нна .знать (?родов? стар?йшини, плем?нн? вожд? та ?н.). Як св?дчать археолог?чн? дан?, ставала все б?льш пом?тною майнова диференц?ац?я. З'являються у ск?ф?в ? раби, яких вони добували п?д час численних во?н ? поход?в. Щоправда, роль рабсько? прац? у Ск?ф?? була незначною.
Досягнут?й ск?фами сходинц? розвитку в?дпов?дала й орган?зац?я управл?ння у форм? в?йськово? демократ??. Найважлив?ш? питання розглядалися на народних зборах во?н?в. Значним впливом користувалися ради родових стар?йшин, ? перш за все союзна рада. Але особлива роль у союз? належала в?йськовим вождям - "царям", як? очолювали ск?фське в?йсько п?д час поход?в. Влада "цар?в" передавалась у спадщину, але кандидатури "царя" та його спадко?мця все ще затверджувалися народними зборами.
Розвиток виробництва, зростаюча майнова й соц?альна диференц?ац?я, процес класоутворення, що розпочався, сприяли посиленню влади ск?фських в?йськових кер?вник?в, розвитку зародк?в спадково? знат? та д?йсно? царсько? влади.
Значно прискорила зм?ни, що назр?вали у ск?фському сусп??льст?а?, .в?йна ок?ф?в з в?йськами перського цари Дар?я ? у 514-513 рр. до н. е.
Зг?дно з Геродотом ск?фськ? племена, що вступали у боротьбу з персами, складалися з трьох основних частин, угрупувань. Кожну з них очолював св?й в?йськовий вождь - "цар". Один з них на ?м'я ?данф?рс був головним, ? йому п?дкорялися ?нш? вожд?.
Боротьба з Дар??м ?, що зак?нчилася перемогою ск?ф?в, сприяла зм?цненню ск?фського союзу племен, п?днесла пол?тичний авторитет Ск?ф??. Кр?м того, у ц?й боротьб? кочов? племена, у першу чергу царськ? ск?фи, виступили на захист всього союзу, чим забезпечили соб? пан?вне становище у союз? племен. Це надало ?м можливост? експлуатувати землеробськ? племена, вимагати в?д них данину. Значно зм?цнилася п?сля перемоги над Дар??ю ? влада "цар?в" ? в?йськово-дружинно? знат?.
У п?дсумку на ?рубеж? VI-IV ст. до н. е. у Ск?ф??, як вважа? ряд ск?фолог?в, в?дбуваються становлення класового сусп?льства та виникнення рабовласницько? держави. Саме у цей час ск?фський цар Атей усунув ?нших "цар?в" ? узурпував усю владу. Атей прожив довге життя ? в 40 р. IV ст. до н. е. зум?в об'?днати п?д сво?ю .владою майже всю кра?ну - в?д Азовського моря до Дунаю, перетворивши Ск?ф?ю на могутн? царство. Центр держави Атея знаходився на нижньому Дн?пр?, де наприк?нц? V ст. до н. е. виникло велике укр?плене поселення - Каменське городище. Однак сутичка ск?ф?в у 339 р. до 'н. е. з македонським царем Ф??л?ппом II зак?нчилася поразкою ? смертю Атея.
Незважаючи на загибель Атея, Ск?фське царство збереглося, хоч розм?ри його значно зменшилися. Ск?ф?я залишалася все ще сильною в економ?чному ? во?нному в?дношеннях. Як св?дчать писемн? й археолог?чн? джерела, царство, створене Ате?м, ?снувало з IV до III ст. до н. е.
Б?льш м?цною була Ск?фська держава з центром у Криму, що склалася близько III ст. до н. е. Столицею ново? держави стало м?сто Неаполь ск?фський ('неподал?к в?д сучасного С?мферополя) - з м?цними мурами, великими зерносховищами, багатими гробницями. Свого розкв?ту Ск?фське царство у Криму .досяга? у II ст. до н. е. Воно про?снувало аж до друго? половини III ст. н. е. ? було знищено готами.
Р?вень господарського життя населення Ск?ф?? на той час був досить високим. Пан?вне становище в економ?ц? займали орне землеробство ? скотарство. Ск?фи вирощували р?зн? культури рослин. Ск?фи-орач? с?яли хл?б не т?льки для власних потреб, але й на продаж. Орання земл? зд?йснювалося за допомогою запряженого волами плуга, врожай збирався зал?зними серпами, зерно змолочувалось у зернотерках. Величезними стадами худоби ? табунами коней волод?ли ск?фи-коч?вники. Значних усп?х?в набуло у ск?фському сусп?льств? також виробництво шк?ри, ткацтво ? т. ?н. ?нтенсивно розвивалася торг?вля з прибережними грецькими м?стами. Ск?фи доставляли сюди хл?б, худобу, хутро, .раб?в та ?нш? товари, а натом?сть одержували вино, дорогу керам?ку, ювел?рн? вироби. У результат? м?ж ск?фами ? греками встановилися м?цн? й широк? торгов? зв'язки.
Усп?хи в економ?чному розвитку стали основою для росту майново? нер?вност? й соц?ально? диференц?ац??.
Основи родоплем?нно? структури у ск?фському сусп?льств? п?дривалися зростанням приватно? власност?, майновою нер?вн?стю, розвитком рабства. У руках ?мущих опинялися кращ? д?лянки земл?, пасовища, величезн? стада худоби, табуни коней, раби. Ще Геродот пов?домляв про ск?фських багач?в, як? вважалися "найблагоррдн?шими, що користувалися найб?льшим майном", ? про ск?фську