|
|
|
|
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР ОДЕСЬКО? ДЕРЖАВНО? АКАДЕМ??
РЕФЕРАТ
З ?СТОР?? ДЕРЖАВИ ? ПРАВА ЗАРУБ?ЖНИХ КРА?Н
РЕФОРМИ ЛИКУРГА
СТ. ? КУРСУ
ЧИГИРИНА ОЛЕКС?Я
К?РОВОГРАД 1998.
ВСТУП.
ЛИКУРГ (LYKURGOS),
Легендарний спартанський законодавець (9 - 8 в?к до нашо? ери) (Давня Грец?я.). Св?дчення про життя Ликурга р?зноман?тн? та противор?чив?. Гречеськ? автори 5- 4 в?ку до нашо? ери приписують Ликургу створення ?нститут?в спартанського сусп?лного та державного устрою, д?йсне створення яких було результатом довгого ?сторичного процессу переходу в?д перв?снообщинного строю до классового сусп?льства. Ликургу приписують розд?лення Лаконських земель з прикр?пленими ?лотами на р?вн? д?лянки для спарт?тат?в ? б?льш м?лкими для периек?в, створення ради стар?йшин (герус??), народного з?брання (апелли), введення товариств, трапез, суворих метод?в виховання д?тей ? так дал?. П?д лозунгом в?дтворення строю Ликурга проводились в 3 в?ц? до нашо? ери реформи цар?в Аг?са IV та Клеомена?III . В Спарт? ?снував особий культ Ликурга.
УТВОРЕННЯ СПАРТАНСЬКО? ДЕРЖАВИ
М?сто Спарта було засноване в Х ст. до н. е. на л?вому берез? р. Еврот. Сус?ди називали його Лакедемон. В арха?чну епоху, до початку VII ст. до н. е., спартанська община перебувала в стад?? в?йськово? демократ?? й розвивалась, як й ?нш? дор?йськ? племенн? утворення. В кожн?й ?з трьох ?? ф?л були св?й базилей, народн? збори, рада стар?йшин.
Держава Спарта займала територ?ю, що знаходилася на п?вдн? п?вострова Пелопоннес, але поступово спартанц? захопили всю Ла-кон?ку. Кор?нне населення, ахейц?, опинилися п?д владою спартанц?в. Верх?вка м?сцевих жител?в злилася з родовою знаттю спартанц?в, ув?йшла до общини переможц?в. Завоювання Лакон?? супроводжувалося масовим пограбуванням кор?нного населення.
Поява приватно? власност? на землю ? раб?в сприяла процесу класоутворення. Под?л жител?в за родами, ф?лами поступово зам?нявся на територ?альний. Утворилося п'ять областей. Спартанськ? села ?з центр?в родових общин перетворювалися на др?бн? адм?н?стративн? центри. Розбагат?ла знать ?з спартанц?в ? ахейц?в, здобуваючи все нове майно у вигляд? земл?, худоби, грошей, перетворювалась у пан?вний стан. Розвиток товарно-грошових в?дносин створив грунт для закабалення й експлуатац?? общинник?в. Процес класоутворення ? формування держави тут прот?кав так само, як ? в Аф?нах до реформ Солона. Однак ситуац?я ускладнювалась аграрним перенаселенням. У VII ст. до н. е. нестача родючих земель стала в?дчуватися особливо пом?тно.
Почалися в?йни з метою захоплення Мессен??, розташовано? в центр? п?вострова. В результат? першо? та друго? мессенських в?йн п?д владою Спарти опинилася дуже велика територ?я з бага-точисельним населенням: 200 тис. раб?в-?лот?в; 32 тис. пер?ек?в (особисто в?льних, але позбавлених пол?тичних прав); 10 тис. спар-тит?в (чолов?к?в-во?н?в).
Розбагат?ла спартанська знать стала ?гнорувати колишн? звича? й традиц??, ?? самоправн?сть набула широких масштаб?в. Демос та аристократ?я в?докремились ? протистояли один одному. Спартанська община була на меж? розвалу, легендарний Л?кург охарактеризував ?? як "хворе т?ло, вражене вс?лякими хворобами".
Спартанц? в Мессен?? уярмили населення, б?льш?сть якого належало до дор?йц?в. Переможц? й переможен? говорили одною мовою, мали одну рел?г?ю. Перебуваючи в меншост?, в оточенн? ба-гаточисельного населення, яке ненавид?ло поневолювач?в, спартанц? жили в пост?йному страху, майже н?коли не зн?мали в?йськов? обладунки, не розлучалися з? збро?ю. Насл?дками в?йськових усп?х?в здеб?льшого користувалася знать. У VII ст. до н. е., аби в?двернути невдоволення простих спартанц?в, вона п?шла на проведення в держав? сер?? радикальних перетворень. Правител? Спарти к?лька раз?в зверталися за допомогою ? порадою до Л?курга, який об?ймав посаду царевого оп?куна. В?н був особисто знайомий з Гомером, мав славу неперевершеного державного д?яча й орган?затора.
ДЕРЖАВНИЙ УСТР?Й
Формально вищим органом державно? влади вважалися народн? збори (апелла), як? приймали закони й обирали посадових ос?б. Однак п?сля реформ Л?курга вони перестали самост?йно розробляти закони ? нав?ть втратили право законодавчо? ?н?ц?ативи. Виступати на зборах могли лише вищ? посадов? особи - цар?, ефори, геронти. Рядовим громадянам це заборонялося. Апелла могла прийняти або в?дхилити пропонований ?й законопроект. Результати голосування визначали призначен? "обл?ковц?" на слух. Цей спос?б п?драхунку голос?в ще античн? автори вважали, прим?тивним. Якщо збори приймали неправильне р?шення з точки зору цар?в ? геронт?в, ?х дозволялося розпустити, а р?шення в?дм?нити. Прийнят? зборами закони не дозволялося обнародувати.
Таким чином, народн? збори у Спарт? протягом дек?лькох стол?ть в?д?гравали пасивну роль. Однак включення Спарти в боротьбу за перш?сть серед грецьких держав мало сво?м насл?дком оживлення апелли. Наприк?нц? IV ст. до н. е. вс? важлив? р?шення стали прийматися лише народними зборами.
Важливе м?сце в систем? державних заклад?в пос?дала рада стар?йшин (герус?я). Цей рел?кт родового сусп?льства в ?нших пол?сах був скасований за непотр?бн?стю ще в стародавн? часи. До складу герус?? дов?чно обиралися народними зборами громадяни не молодше 60-ти рок?в з числа глав знатних с?мей. До герус?? входили два цар? ? 28 геронт?в. Вони попередньо обговорювали проекти закон?в ? р?шень. Герус?я була головним судом за державними справами ? тяжкими крим?нальними злочинами. За ?? вимогою ? наполяганням могли бути скинут? цар?. Геронти н?кому не п?дкорялися ? н? перед ким не зв?тувалися.
Найб?льша влада зосереджувалася в руках ефор?в. Вони складали колег?ю ?з 5 чолов?к, яка щороку обиралася народними зборами за рекомендац??ю герус??. Ефором м?г стати будь-який спартанець. ?м'ям першого ефора називався р?к. Колег?я ефор?в фактично волод?ла вищою владою в кра?н?, аж до права суду над царями ? членами ради стар?йшин, в?дала вс?ма питаннями внутр?шньо? ? зовн?шньо? пол?тики, скарбницею. Практично вони були не п?дзв?тн? нав?ть геронтам. Ефори стежили 'за вихованням п?дростаючого покол?ння в агелах, спостер?гали за повед?нкою, моральн?стю спартанц?в у побут?, п?д час сисс?т?й, в г?мнас?ях, були присутн?ми на в?йськових заняттях. Вони мали сво?х ?нформатор?в. ?м п?дпорядковувалися гармости, в ?хньому розпорядженн? перебували озбро?н? п?ш? й к?ннотн? загони, а також особливий корпус ?з трьохсот вершник?в. Державн? чиновники називалися ага-турами.
Ар?стотель в?дзначав, що через б?дн?сть ефори п?ддавалися п?дкупу. Вони п?дтримували ?нтриги ? розлади м?ж царями, у випадку в?дсутност? в царя чолов?чого потомства сам? п?дшукували йому нову дружину. Один раз на в?с?м рок?в ефори робили астролог?чн? розрахунки ? якщо розм?щення з?рок здавалося ?м несприятливим, це було приводом для них добиватися усунення небажаних ?м цар?в.
Ефори головували на зас?даннях ради стар?йшин, особливо у тих випадках, коли герус?я виконувала роль верховного суду. Вони могли притягнути до суду геронт?в, цар?в, накласти на них штраф, до ?хн?х повноважень входив розгляд скарг ? позов?в з майнових спор?в громадян. Ефори захопили владу в Спарт? не в?дразу, спочатку як контрольний орган вони повинн? були