|
|
|
|
Учебный материал
РОССИЙСКОЙ КОЛЛЕКЦИИ РЕФЕРАТОВ (с) 1996
http://referat.students.ru; http://www.referats.net; http://www.referats.com
Нац?ональний ун?верситет
"Ки?во-Могилянська академ?я"
КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ:
"В?ЗАНТ?ЙСЬКИЙ ?СИХАЗМ
ТА ДАВНЬОРУСЬКА ПЕЧЕРНА АСКЕЗА"
Кафедра культуролог??
Робота студентки ФГНС - ??? курс
Ворон Марини Васил?вни
Кер?вник: Р.В.Демчук
м. Ки?в 2001 р?к
План
Вступ 3
Розд?л ?. Зародження аскетизму 7
Розд?л ??. В?зант?йський ?сихазм 12
2.1. Афон - колиска християнського аскетизму 12
2.2. Зм?ст ?сихастсько? ф?лософ?? та основн? представники ?сихазму 13
2.3. "Пупомудря" чи глибока ф?лософ?я самозаглиблення? 17
Розд?л ???. Давньоруська печерна аскеза 20
3.1. Формування печерних осередк?в у Давн?й Рус? 20
3.2. Отц?-аскети 23
Висновки 26
Л?тература 29
Еп?граф
Сперши бороду на груди,
впер в?н з?р у одну точку
? сид?в отак недвижно
довго-довго, наче спав
Зразу все немов померкло
перед ним, ? дрож проб?гла
по худ?м стареч?м т?л?,
? зомл?ли змисли вс?
?.Франко
Вступ
"?сихазм" у В?зант?? та "печерна аскеза" Ки?всько? Рус? належать до ?диного ареалу - греко-православного св?ту. ? це ? знаковим, оск?льки Православна Церква хоча ? назива?ться як правило Сх?дною, вважа? себе тим не менш Церквою Вселенською. Остання не обмежу? себе сферою певно? культури, спадком елл?н?стично? чи будь-яко? ?ншо? цив?л?зац??, будь-якими формами культури, характерними лише для культури Сходу. Що, здавалося б , сп?льного м?ж елл?н?змом та руською культурою, хоча християнство у Ки?вськ?й Рус? - в?зант?йського походження? Православ'я об'?днало багато р?зних культур, давши ?м ?дину в?ру, об'?днавчу ?дею.
Метою ц??? роботи, у б?льш вузькому значенн?, ? досл?дити етапи становлення аскези та м?стики, зокрема м?стично? ф?лософ?? ?сихаст?в у В?зант??, ? на цьому тл? показати самобутн?сть сам?тництва Давньо? Рус?. В широкому значенн? - розгорнути картину духовних пошук?в особистост? у контекст? сх?дно? м?стики, показати намагання ?ндив?да "п?знати самого себе" через ?днання з Богом, через глибоку та багато в чому незрозум?лу аскезу. Б?льше того, ц?каво просл?дкувати як зм?ню?ться сама людська природа на шляху свого освячення, обожнення, як виправдову?ться той ?мператив, що "Бог став людиною для того, щоб людина могла стати Богом".
Зрештою, ця робота допоможе збагнути, що ?снують реч? недосяжн? для розум?ння ? дещо, за висловом Канта, необх?дно залишити для в?ри. Недарма сам апостол Павло каже: "Я не знаю. Бог зна?."
Перш н?ж перейти до конкретного розгляду, необх?дно дати коротке визначення ?сихазму. Як визнача? енциклопедичний словник ?сихазм або гес?хазм (в?д гр. hesychia - внутр?шн?й спок?й, в?дречен?сть) - ф?лософська, м?стична та сусп?льно-пол?тична теч?я у В?зант?? XIV ст., основн? положення яко? були теоретично об?рунтован? Григор??м Сина?том, григор??м Паламою, Микола?м Кавас?лою. Виникла у середовищ? монах?в-внахорет?в з Афону, як? пров?дували уявлення про ?снування в?чного нетваринного божественного св?тла, що з'явилось п?д час Преображення Христа ? просяяло ?м (афонським аскетам) у нагороду за в?длюдне життя. Необх?дною умовою сприйняття цього божественного св?тла ?сихасти проголосили м?стичне споглядання, спок?йне зосередження на одному пункт?, яке б в?двол?кало думки в?д всього, що навколо. В?дом? заклики до суворого аскетизму, повно? зневаги до особистост?, смирення перед Божою волею. Константинопольський собор п?дтвердив ?сихазм в ?деолог?чн?й боротьб? В?зант??. Надал? ?сихасти мали значний вплив на православну догматику, екзегетику, антрополог?ю.
Досить багато матер?алу ?сну? з ?стор?? досл?дження дано? теми, хоча й дещо суперечливого.
В?зант?йський ?сихазм досл?джували патрологи, ?сторики В?зант?? та церковн? ?сторики. Насамперед сл?д згадати маг?стерську дисертац?ю ?гумена Модеста (Стрельбицького), в як?й в?н пише про Св.Григор?я Паламу як про одного з великих подвижник?в благочестя християнського, як про вчителя та захисника Грецько? церкви у боротьб? з пап?змом за православ'я та свою самост?йн?сть. Ця робота була поштовхом для подальшого вивчення творчост? та богослов'я Св.Григор?я Палами та ?нших ?сихаст?в. Так з'явля?ться стаття Г.Нед?товського про Варлаама та його посл?довник?в, в як?й йдеться про ?сихастськ? дискус?? XIV ст. Автор виправдову? Варлаама ? не бачить в цьому "св?домого агента католицько? пропаганди". Загалом, зм?ст статт? св?дчить про те, що автору була чужа духовна суть ? ?сихастського руху. Важливою ? також праця з ?стор?? Афону, написана тонким знавцем ?стор?? Православ'я ?пископом Порфир??м (Успенським). В?н доводить, що ?сихазм ? дуже давн?м явищем ? сяга? виток?в монашества(; практика мовчальник?в так би ? залишилась, на думку Порфир?я, та?мницею, якби ?? не виявив калабр?йський монах Варлаам.
Важливим джерелом як з ?стор?? в?зант?йсько? Церкви, так ? з ?стор?? ?сихазму ? "Синодик в Нед?лю Православ'я". Цей документ з'явився завдяки Федору ?вановичу Успенському. Висновки цього рос?йського в?зантин?ста важлив? для маловивчених стор?н ?сихастських дискус?й, але в них ? дещо спрощений схематизм та внутр?шн? протир?ччя, Загалом, Ф.?.Успенський став продовжувачем традиц?й нерозум?ння в?зант?йських ?сихаст?в.
Доц?льно буде згадати також працю О.Ф.Лос?ва "Описи античного символ?зму та м?фолог??", в як?й в?н розгляда? антитезу Православ'я та католицизму, кор?нну антином?ю "онтолог?зму Сходу" та "психолог?зму Заходу". Лос?в розгляда? акти Константинопольського собору 1351 року проти Варлаама та Ак?нд?на; в?н вважа?, що в основ? цих акт?в лежить типовий в?зант?йський св?тогляд. Досл?джуючи типолог?ю даного "в?зант?йського св?тогляду" Лос?в робить такий висновок: "омоус?анство, диф?зитство, ?конопочитання, ?сихазм та ?м'яслав'я - ?дине символ?чне православно-сх?дне, м?стико-символ?чне вчення та досв?д". Ар?анство, моноф?зитство та монофел?тство, ?коноборство, варлаам?тство та ?м'яборство - безбожництво, якому трич? анафима".
На Заход? також були досл?дники, як? вивчали в?зант?йський ?сихазм. Це прот.Мей?ндорф, арх??пископ Василь Кривоше?н, проф.В.Н.Лосський, арх?мандрит К?приан Керн.
Щодо давньорусько? печерно? аскези, то тут коло досл?джень також досить широке. Тут важливим джерелом для досл?дження ? Ки?во-Печерський патерик, аг?огаф?чна л?тература, прац? таких досл?дник?в, як Т.А.Бобровський, В.С.Горський, А.Ф.Замал??в та В.А.Зотсь, ?.Кабанець, В.Н.Топоров та ?нш?.
Загалом, досл?дження дано? теми у р?зних досл?дник?в ? досить суперечливим ? не однозначним, тому феномен печерного подвижництва та в?зант?йського ?сихазму й дос? становить дискус?йне питання мед??в?стики, ф?лософ?? ? культури. Окр?м того досл?дження ц??? проблеми ? досить актуальним для сучасного антрополог?чного рел?г??знавства.
Розд?л ?. Зародження аскетизму.
IV ст. - це насамперед час занепаду морального ?деалу в житт? Церкви. Причини цього занепаду полягали в зовн?шн?й зм?н? стану християнсько? рел?г?? з часу Костянтина Великого. З припиненням гон?нь, в житт? в?руючих пом?ча?ться деяка розслаблен?сть та безтурботн?сть; християни стали менше п?клуватися про спас?ння сво?х душ. Св.?оанн Златоуст пом?ча? спуст?ння храм?в ?, як вже було сказано, якусь байдуж?сть,