|
|
|
|
?стор?я нац?онально-визвольних рух?в св?дчить, що в моменти ?хнього п?днесення сусп?льна увага зосереджу?ться на проблем? джерел, ?стор?? та семантики нац?онально? символ?ки. Це ц?лком природно, бо нац?ональн? символи - не випадков? значки ? барви. Вони постають внасл?док ?сторичного та культурного розвитку народу ? т?сно пов'язан? з його духовн?сгю, з його прагненням до ?днання, готовн?стю до зд?йснення сво?х нац?ональних завдань та забезпечення нац?ональних ?нтерес?в. ?диним над?йним засобом захисту нац?ональних ?нтерес?в ? створення нац?онально? держави. Природно, що в раз? поневолення нац?? насамперед л?кв?дуються традиц?йн? нац?ональн? символи, а зам?сть них нашвидкоруч фабрику?ться ? нав'язу?ться нац?? ?нша, ?мперська символ?ка. У тих представник?в поневолено? нац??, як? п?ддаються ?мперськ?й пропаганд?, в?дразу обрива?ться зв'язок з нац?ональною культурною традиц??ю, слабне ? зника? ?нтерес до ?стор?? та культури свого народу, а завершу?ться все це втратою мови ? повною денац?онал?зац??ю. Укра?нська державна символ?ка,- як у скитських цар?в, у старокняж?й Ки?вськ?й держав? та в УНР, - в?дображу? традиц?йну укра?нську нац?ональну символ?ку, що формувалася протягом тисячол?ть ? належить до найбагатших та найзм?стовн?ших символ?чних систем людства. Ключем до ?? розум?ння ? ч?льний ?? символ, нин? в?домий п?д назвою "Тризуб". Попри десятки досл?джень, семантика знаку, його сакральне приховане значення не ? очевидним. Тому б?льш?сть досл?дник?в ? розпочина? свою роботу з? спроб розгадати та?мницю знаку. Ми теж не порушимо ц??? традиц??. Але, насамперед, прокоменту?мо здогадки попередник?в. На початку нашого стор?ччя баронов? М. А. Таубе пощастило систематизувати п?дходи до розв'язання проблеми та започаткувати класиф?кац?ю значень Тризуба.
Не так уже й важко здогадатись, що в?ддати перевагу Тризубов? перед середньов?чним традиц?йним набором державних знак?в ки?вськ?й князь Володимир Великий м?г лише в тому раз?, якщо за Тризубом стояло якесь глибше значення, н?ж за популярними тод?, конкретними зображеннями корони, орла чи лева; якщо цей знак пос?дав особливе м?сце у культовому св?т? наших пращур?в ? був пов'язаний з ус?м комплексом ?хн?х рел?г?йних та етичних уявлень. Який же символ стояв за цим знаком? В?дпов?дь не лежить на поверхн? наших знань, оск?льки знак не символ?зу? щось належне до речей ? явищ, а сяга? значно глибших шар?в св?тобудови. На тому, що св?тобудова ма? не один, а три основн? плани буття, сходяться ус? людськ? вчення - в?д матер?ал?стичних до ?деал?стичних. Перший план - це св?т речей ? явищ, доступний кожному. Другий план - це св?т програм ? закон?в, що визначають реч? та явища. Трет?й план - це св?т сил ? причин, що "примушують" реч? ? явища реал?зуватись, а програми ? закони - керувати ц??ю реал?зац??ю. Саме до символ?ки сил ? причин, тобто до третього, найглибшого плану св?тобудови, ? в?дноситься знак, названий "Тризубом". Отже, не дивно, що нав?ть якнайстаранн?ш? пошуки значення Тризуба, як? велись у першому план? буття (план? речей ? явищ), не могли привести до розгадки символу. Щоб пота?мна ? складна символ?ка Тризуба розкрилась нам, в?зьмемо до уваги, що наш св?т ма? не лише три плани буття, згадан? вище, але й трим?рн?сть. Три напрямки вим?ру - ширина, довжина ? височина, - розгортаючись ? наростаючи, творять об'?м ? прост?р нашого св?ту. Так само, розгортаючись ? наростаючи, три типи кварк?в творять ус? елементарн? частки, атоми ? молекули, зрештою - т?ла нашого св?ту... Так само три кольори - син?й, жовтий, червоний - творять всю гаму його найтонших барв... Так само славнозв?сна гегел?вська тр?ада (теза, антитеза, синтез) творить наш? поняття, г?потези ? теор??, зрештою - наш? знання. Отже, нашому св?тов? притаманна ? три?дина св?тобудова. ? три?дина формотворча енерг?я. 3а найдавн?шими ? за найсучасн?шими постулатами, в основ? св?тобудови лежить необмежена, невизначена фундаментальна ф?зична реальн?сть - Абсолют (за сучасною терм?нолог??ю - Вакуум). Ця реальн?сть сприйма?ться нами як порожнеча (санскрит. - Шунья), тобто не сприйма?ться зовс?м. Такий феномен сприймання зумовлений тим, що вс? сили ц??? фундаментально? реальност? повн?стю вр?зноважен?, отже, н?як не виявляють себе. Однак це "велике н?що" (Абсолют, Вакуум, Дао ? т. п.) ? найфундаментальн?-шою абсолютною ф?зичною реальн?стю, що хова? у соб? вс? можлив? стани, частки, форми ? вияви. Так в основ? ус?х ф?зичних явищ лежать квантован? поля, основою яких ? вакуумний стан. Саме Вакуум породжу? вторинну ф?зичну реальн?сть - квантован? поля р?зно? м?ри зв'язност? (санскрит.- Майя), тобто, наш трим?рний св?т. Процес породження нашого трим?рного св?ту з Вакууму (Абсолюту, Дао) почина?ться внасл?док порушення р?вноваги у як?йсь часп?н? Вакууму, що в?дразу "проявля?" потенц?ю ц??? частини - два полюси, що д?ють як два комплекси протилежних енерг?й. Р?зн? вчення дають р?зн? назви цим полюсам-енерг?ям: позитивний ? негативний; чолов?чий ? ж?ночий, батьк?вський ? материнський; мудр?сть ? знання; розум ? душа; Ян та ?нь; вогонь ? вода тощо. Повн?стю вр?вноважене по?днання протилежних сил знову поверта? ?х до стану Вакууму (Абсолюту); невр?вноважене по?днання породжу? третю силу, яку звуть син?вською енерг??ю, життям, силою тяж?ння (або ?накше - любов'ю), речовиною, землею. В цьому раз? усталю?ться три комплексн? сили-енерг??, як? й творять р?зн? комб?нац?? енерг?й ? часток - квантован? поля , або, за рел?г?йною терм?нолог??ю, "проявлений св?т". У давньокитайському св?тоглядному трактаг? "Дао-де ц?н" сказано: "Дао народжу? одного; з одного ста? дво?; з двох ста? тро?; тро? народжують все (безл?ч речей, ?стот явищ). Все народжене сповнене Ян та ?нь ? пронизане Ц?" . Анатол?чн? тексти про три?дину природу св?ту можна знайти у багатьох ?нших рел?г?йних та ф?лософських вченнях. Наш? далек? предки користувалнсь ?ншою терм?нолог??ю, н?ж та, що прийнята в сучасн?й ф?зиц?, однак визнавали ту ж саму картину три?дино? св?тобудови ? намагалися бути в ладу з три?диною св?тотворчою енерг??ю космосу. ?хн? знання про основн? законом?рност? св?тотворення ? св?тобудови виражалися в уособленн? космотворчих сил в образах бог?в. Така форма, на в?дм?ну в?д науково? (пасивно-книжно?) ? живою формою сп?лкування з п?знаними силами, отже, й б?льш сприятливою для використання ?х у регламентац?? свого побуту, прискоренн? етногенезу ? зм?цненн? сво?х позиц?й у житг?. Таку активну ролю знань уможливлю? рел?г?я, яка, на в?дм?ну в?д науки, "не слова ? не теор?я. Вона зд?йснення. Суть ?? не в тому, щоб слухати й сприймати. Вона в тому, щоб бути й поставати". Виражаючи сво? знання про могутн? космотворч? сили у персон?ф?кован?й форм?, трактуючи ц? сили як реальн?, под?бн? до людей, але невим?рно могутн?ш? ?стоти, наш? предки полегшували соб? можлив?сгь сп?лкування з цими силами, можлив?сть прилучення сво?х енергетичних систем до вищих енергетичних систем Космосу, до б?льш досконалих ? витончених енерг?й, що трансформувало, витоншувало, розвивало людську псих?ку ? т?ло. Адже групов? й ?ндив?дуальн? молитви, м?стер??, ритуали й обряди спрямовували увагу, думки й почуття (тобто енергетичн? компоненти людини) до певних косм?чних сил, як? мали бсзпосередн?й вплив на життя людей, ?хню долю ? ?хн? шанси вижити, стати