|
|
|
|
ЗМ?СТ
Вступ
Розд?л 1. Значення, суть, структура та класиф?кац?я ?гор.
1.1 ?сторичний погляд.
1.2 Сучасне значення гри.
1.3 Структура та кластф?кац?я ?гор.
Розд?л 2. Вплив дитячих ?гор на формування житт?во? позиц??.
2.1 Cоц?альн? функц?? рухливих ?гор.
2.2 Процес набуття сусп?льного досв?ду в сюжетно-рольових ?грах.
Розд?л 3. Практичне кер?вництво повед?ною д?тей у ход? гри.
3.1 ?нструктквання д?тей на початку гри та кер?вництво повед?нкою у ход? гри.
3.2 значення оц?нювання ? анал?з повед?нки д?тей у ход? гри.
Висновки.
Вступ
Гра - це спонтанна, природжена, повна радост? сво?р?дна д?яльн?сть дитини, яка в?дбува?ться не заради яко?-небудь зовн?шньо? мети, а для власного задоволення, для елементарно? д??.
?нш? доповнення гри - в?льна, добров?льна, необмежена умовами, неповторна, з непередбаченим зак?нченням, з можливими зм?нами в процес? гри, вигадана, творча д?яльн?сть дитини.
Гра не ? пустою забавою, це зм?ст життя дитини, ?? творча д?яльн?сть, потр?бна для ?? розвитку. У гр? дитина живе ? сл?ди цього життя глибше залишаються в н?й, н?ж сл?д д?йсного життя. В ?гров?й ситуац?? дитина зд?йсню? сво? бажання,сво? ростов? потреби, нейтрал?зу? сво? емоц?йн? конфл?кти.
У не? розвива?ться ф?зична сила, моторн? вм?ння, швидк?сть ? точн?сть рух?в, координац?я. У гр? ?? учасники вчаться думати, працювати, творити, набува? досв?д в р?зних ?грових ситуац?ях ? нав?ть такий, що допоможе в р?зних житт?вих ситуац?ях.
У гр? дитина вчиться не лише швидко спостер?гати, але й усп?шно д?яти, критично думати й оц?нювати те, що кругом не? д??ться. Особливо сприятливим для цього середовищем ? орган?зован? ?гри з правилами, в яких гравц? вчаться змагатися,ремогти в ситуац?ях якими регулюють правила. Гравц? вчаться також контролювати сво? бажання, критично оц?нювати д?йсн? обставини гри, додержуватися ?? правил, що ? дуже важливим для морального виховання. В ?грових ситуац?ях в?дбуваються зм?ни, у гравц?в форму?ться ?хня особист?сть, ?хн?й характер, розвиваються сусп?льн? риси, як чесна гра, дружн? ставлення один до одного, намагання бути щораз кращим.
Гра творить м?сток до д?йсност?, сприя? усусп?льненню дитини, ?? п?дпорядкуванню ?гров?й сп?льност? з тенденц??ю дати особистий вклад для усп?ху групи.
Психолог?чний розвиток дитини, формування ?? особистост? ? процесом засво?ння нею сусп?льного досв?ду, виробленого людством ? заф?ксованого в продуктах його матер?ально? ? духовно? культури.
З допомогою р?зних вид?в д?яльност? реал?зуються вза?мов?дносини дитини з об"?ктивною д?йсн?стю. Тому в?д зм?сту ? характеру д?яльност? й залежить надбання дитиною конкретних властивостей, ?? психолог?чний розвиток.
Давно пом?чено, що людина, яка в дитинств? достатньою м?рою не залучалась до гри, в дорослому житт? виявля? нестачу певних необх?дних ?й якостей ? ум?нь.
Чим детальн?ше й глибше вчен?-психологи й педагоги вивчають можливост? такого феномену, як гра, тим дал? знаходяться меж? ?? застосування, тим вище п?дн?ма?ться ?? в?ковий ценз. Вона сприя? вихованню, навчанню, в?дпочинку, в?дновленню сил, емоц?йному зарядженню, корегуванню набутого досв?ду, не лише у д?тей, ай у дорослих. Гра заполонила телеекран роважальними шоу-програмами, стала необх?дним атрибутом свят ? обряд?в, проника? у сол?дн? установи у вигляд? д?лових, рольових ? комун?кативних ?гор. Безперечно, гра стала одним ?з найпопулярн?ших вид?в людсько? д?яльност?. Грають д?ти, школяр?, студенти, дипломован? спец?ал?сти.
М?ркування в?дносно сут? ? значення гри можна в?днайти у працях ф?лософ?в, педагог?в, а також в л?тературних творах. ? як не дивно, найб?льш простим ? одночасно ген?альним залиша?ться пояснення гри, зроблене автором "Пригод Тома Сойера" Марком Твеном "Гра - все, що ми робити не зобов"язан?". З цього твердження випливають найважлив?ш? характеристики гри. Вона мимов?льна, часто без в?дкрито? зовн?шньо? мети, стимульована внутр?шн?ми потребами, ?нтересами, емоц?ями задоволення ? радост?,пргненнями до активно? д?яльност?. Ц? ознаки гри ? основними. Бо внесення в ?? процес хоч незначно? частки зовн?шнього примусу, обов"язково перетворю? гру в якийсь ?нший вид д?яльност?, який зовн? може мати ц?каву барвисту форму, але внутр?шньо не сприйматиметься дитиною як розвагата задоволення. Отже, гра для дитини - це обставини, в яких вона почува?ться в?льно, розкуто, емоц?йно п?днесено. Саме в так?й невимушен?й ситуац??,пом?тно для себе без напруження ? втоми д?ти набувають соц?ального досв?ду, вчаться думати, працювати, творити.
Ум?ння створити ?грову ситуац?ю, перенести учасник?в в ?ншу, частково умовну, площину реальност?, затримати плин часу ? викликати захоплення - все це ? виявом високого профес?онал?зму орган?затора ?грово? д?яльност?.
Мета роботи: анал?з ?грово? д?яльност? як засобу соц?ал?зац?? особистост?.
В?дпов?днодо мети в курсов?? робот? ставляться наступн? завдання:
- досл?дити суть, значеня та структуру гри;
- визначити вплив дитячих ?гор на формування життт?во? позиц?? д?тей молодшого шк?льного в?ку;
- розглянути яким чином зд?йсню?ться кер?вництво повед?нкою д?тей у ход? гри;
методолог?чну базу досл?дження складають прац? видатних вчених: Берна Е., Больхов?т?нова В., Виготського Л., Генк?на Д., Обертинсько? А. та ?н.
Частину матер?ал?в досл?дження було отримано методом спостереження за д?тьми в процес? гри. Використано досв?д проведення ?грових програм Ки?вським м?ським палацом д?тей та юнацтва, в дитячому оздоровчому табор?-панс?онат? "Руб?н" та в Берестягськ?й загальноосв?тн?й школ? Гайворонського р-ну, К?ровоградсько? обл.
При досл?дженн? теми використано метод узагальнення з елементами анал?зу та пор?вняння.
Структура роботи: Ма? стор?нок, склада?ться з вступу, основно? частини, висновк?в. Ма? найменувань використано? л?тератури.
Розд?л 1. ЗНАЧЕННЯ, СУТЬ, СТРУКТУРА ТА КЛАСИФ?КАЦ?Я ?ГОР.
1.1. Погляд в ?стор?ю.
Що таке гра ? чим вона в?др?зня?ться в?д будь-яко? ?ншо? д?яльност?? Як було розкрито ?? природу ? значення в житт? дитини? Як розвива?ться гра з в?ком?
Спроби тлумачення природи гри в?дом? здавна. Здавна точаться суперечки з приводу визначення ?? сут? та значення.
Найдавн?ш? з цих спроб - теор?? "в?дпочинку" ? "надлишку сил". Протрималася вона недовго, внасл?док очевидно? ненауковост?. Справд? важко погодитись з тим, що дитина у гр? в?дпочива?, адже саме у гр? проходить для не? б?льша частина дня, у гру вона вклада? багато енерг??, ф?зичних ? розумових сил.
Що ж до теор?? "надлишку сил", авторами яко? були Г. Спенсер ? Ф. Ш?ллер, то вона мала б?льше прихильник?в, н?ж попередня, але так само невтрималася в науц? через явну суперечлив?сть реальним факторам. В?домо, що стомлена ? хвора дитина гра?ться. Вона не може б?гати, тягти возика, чи зводити тривалий час якусь буд?влю, але сидячи чи лежачи у л?жку, дитина тихенькобавиться лялькою або ?ншою улюбленою ?грашкою. Тому й виклика? заперечення думка, н?бито у гр? дитина витрача? свою надлишкову енерг?ю, яка нагромаджу?ться у нервових центрах.
Великою популярн?стю користувалась у св?й час теор?я н?мецького досл?дника Грооса, викладена ним наприк?нц? 19 ст. у книгах "?гри тварин" та "?гри д?тей". В?н вважав гру п?дготовкою до майбутнього життя, в?рн?ше,