|
|
|
|
М?н?стерство осв?ти ? науки Укра?ни
Гуман?тарн?й ун?верситет
"Запор?зький ?нститут державного та мун?ципального управл?ння"
Контрольна робота на тему
Розвиток укра?нського профес?йного театру: його репертуар та пров?дн? актори
Виконала студентка ______________________________________
Науковий кер?вник _______________________________________
Ре?страц?йний номер _______________
Дата _____________________________
П?дпис___________________________
Запор?жжя 2002
Вступ
Нав?що ми ходимо в театр? Це запитання ставив ще В?ссар?он Б?л?нський. ? в?дпов?дав: "Тому що в?н осв?жа? нашу душу...могутн?ми ? р?зноман?тними враженнями,... в?дкрива? нам новий, перетворений ? прекрасний св?т пристрастей ? життя!" Власне, це загальне означення не втратило свого сенсу й сьогодн?.
К?лька рок?в тому в Запор?зькому музично-драматичному театр? серед глядач?в розповсюдили анкету, в як?й було ? таке запитання: "З якою метою ви в?дв?ду?те театр?". Треба було п?дкреслити одну з в?дпов?дей: "в?дпочити", "розважитись", "п?знати нове", "зустр?тися з прекрасним", "побачити гру улюбленого актора", "усе разом", "випадково".
Кожна з в?дпов?дей знайшла сво?х прихильник?в, проте в?дпочинок, п?знання нового й увесь комплекс вражень зайняли пров?дне м?сце. ? ще показово: адже ще Лев Толстой сказав, що без новини нема? мистецтва. Звичайно, глядач ?де в театр не за новою ?нформац??ю з р?зних галузей знань, хоч ? не виключа?ться, що якусь частину ?? в?н одержить. Але головне - ?нформац?я емоц?йна, хоч якими далекими за зм?стом не видаються ц? поставлен? поруч слова.
Театр входить у життя людини рано. Дво-трир?чн? малюки ?з захопленням стежать за пригодами поросятка Чока, попереджують П?вника про п?дступи Лисички, заливаються см?хом в?д дотеп?в Петрушки.
На зм?ну лялькам приходять театри юного глядача ? ранков? вистави у "дорослих" театрах. Д?тей вабить казка, вони охоче приймають усю ?? театральну умовн?сть, адже гра - це ?хня стих?я. Театр розпов?да? д?тям, що справжн?м геро?м може стати лише той, хто любить людей, ма? гаряче, добре серце й здатний боротися з? злом, допомага? в?дпов?сти на питання, як? ставить перед ними життя, прищеплю? висок? ?деали ? готовн?сть не т?льки спов?дати, а й в?дстоювати ?х.
? ось, нарешт?, доросла людина, людина з певними переконаннями, поглядами, смаками йде в театр. Понад 70 театральних колектив?в Укра?ни щовечора ведуть сво?х глядач?в у кра?ну в?дкритт?в, показують ?м героям нашого часу, знайомлять з? скарбами класики, кличуть до роздум?в про час ? про себе. Ш?сть театр?в опери ? балету ведуть у чар?вний св?т музики, гармон?? та краси, три театри музично? комед?? та оперети кличуть до себе любител?в цього ?скрометного жанру. Ляльков? театри ? театри юного глядача прилучають до мистецтва д?тей. Але найпоширен?ш? театри - драматичн? ? музично-драматичн?.
Розвиток укра?нського профес?йного театру
Театр у вс? часи був для культурних народ?в великою ц?нн?стю, яка мала незвичайне моральне, культурне ? громадське значення як школа, що безпосередньо давала масам все те, що придбали життя, наука ? знання. Чим св?тл?ш? часи, чим буйн?ший розг?н ? розкв?т нац?онального життя, тим б?льше з'явля?ться матер?алу для драматично? творчост?, яка ста? найв?рн?шим дзеркалом почувань, ?дей та змагань, якими громадянство в даний час жило. Укра?нський народ, як, зрештою, вс? ?нш? народи, мав придбати зароди драми у сво?х обрядах ? звичаях, про що згадують найдавн?ш? л?тописи ? проти чого так гостро виступали наш? давн? пропов?дники й морал?сти.
З В?зант?? перейняли ми ще дещо, що за корисних умов могло дати почин до розвитку драматичного мистецтва. Адже стара В?зант?я вже в У ? У? вв. П?сля Христа мала початки рел?г?йно? л?тург?йно? драми.
П?зн?ше, п?д к?нець ХV? в., доходить до нас зах?дно?вропейська рел?г?йна драма, в як?й у недовгому час? перевагу над латинською взяла народна мова.
Початки нового театру. Нову епоху в ?стор?? укра?нського театру - епоху мистецько? укра?нсько? драми - почав ?ван Котляревський сво?ю "Наталкою Полтавкою" та "Москалем-чар?вником".
Перший укра?нський репертуар був дуже нечисленний ? обмежувався творами Котляревського, Кв?тки-Основ'яненка, Гоголя (батька), Ващенка-Захарченка, п?зн?ше дещо Шевченка, Кухаренка, Стороженка, Костомарова й ?н. Тим-то довший час не бачимо в Укра?н? орган?зовано? пост?йно? театрально? дружини. Твори т? ставились любителями театрального мистецтва або приватними трупами багатих пом?щик?в (таких як Трощинський, Ширай), або мандр?вними польсько-укра?нськими трупами (Рикановського, Молотковського, Журавського ? Щепк?на).
Новий театр, за ?вропейськими зразками, Укра?на бачила вже при к?нц? ХУ??? в., та в?н був неукра?нський. У Харков? в?дбувалися вистави рос?йськ?, а в Кам'янц?-Под?льському - польськ?. В Харков? давав перш? вистави балетмейстер ?ван?цький. У 1789 р. З почину губернатора К?шенського побудували пост?йний театр, у котр?м дирекц?ю в 1812 р. Об?йняв наш письменник Гр. Кв?тка-Основ'яненко, який у т?м час? виставляв теж виключно рос?йськ? твори. В Харков? на бенеф?с Щепк?на за спец?альним дозволом генерал-губернатора Репн?на уперше було виставлено "Наталку Полтавку" Котляревського (яка вже мала дозв?л для Полтави).
Традиц?? ?. Котляревського продовжив Г. Кв?тка-Основ'яненко, основоположник художньо? прози у нов?й укра?нськ?й л?тератур?, один ?з засновник?в Харк?вського профес?йного театру (1812 - його директор). Великий усп?х мали соц?ально-побутов? комед?? Г. Кв?тки-Основ'яненка "Сватання на Гончар?вц?" (1835) ? "Шельменко-денщик" (1838). Комед?я "Сватання на Гончар?вц?" написана укра?нською мовою, в?дзнача?ться багатством жанрових сцен, народним гумором, тут вперше в укра?нськ?й л?тератур? виведено образ кр?пака-роб?тника. "Шельменко-денщик" - комед?я ?нтриги ? характер?в (написана рос?йською мовою, центральний персонаж Шельменко говорить укра?нською мовою), викрива? типов? явища кр?пацько? д?йсност?, зокрема самовдоволене нев?гластво панства.
З новою укра?нською драматург??ю ? театром пов'язан? творч? здобутки актор?в М. Щепк?на (1788-1863) ? К. Соленика (1811-1851).
В?д М. Щепк?на ? К. Соленика бере початок в ?стор?? в?тчизняного сцен?чного мистецтва реальне в?дтворення образу просто? укра?нсько? людини (селянина).
Укра?нський театр першо? половини Х?Х ст. був переважно побутовим, грунтувався на драматург?? ?. Котляревського й Г. Кв?тки-Основ'яненка.
В укра?нському театр? 70-80-х рок?в дом?нують тенденц?? побутов?зму, романтизму, сентиментал?зму. Реал?стично (з нахилом до етнограф?зму) зображувалися явища народного життя, переважно пореформеного села. Варт?сний внесок в оновлення театрального репертуару зробили М. Кропивницький, М. Старицький, ? Карпенко-Карий, драматург?я яких здеб?льшого визначала репертуар к?нця Х?Х- початку ХХ ст.
Укра?нський театральний процес к?нця Х?Х- початку ХХ ст. ( у нов?й укра?нськ?й ?стор?ограф?? - модерн?стичний пер?од нац?онального в?дродження, 1890-1914) засв?дчу? сп?льн?сть з пров?дними ?вропейськими тенденц?ями. Ки?вський часопис "Укра?нська хата" розгорнув широку дискус?ю з проблем реформування театру, передус?м нового репертуару, модерно? режисури, нового актора.
Перш? спроби п?дготовки профес?йних актор?в пов'язан?