|
|
|
|
Учебный материал
РОССИЙСКОЙ КОЛЛЕКЦИИ РЕФЕРАТОВ (с) 1996
http://referat.students.ru; http://www.referats.net; http://www.referats.com
В зв'язку з цим дедуктивний метод отримання нового знання також в?д?гра? важливу роль ? в розсл?дуванн? злочин?в, а саме при висуванн? верс?й. В?н реал?зу?ться при використанн? типових верс?й. "Механ?зм" ?х застосування може бути змальований наступним чином . При побудов? конкретно? верс??, типова верс?я служить б?льшим посиланням сулог?зму, Конкретна верс?я - заключення цього сулог?зму.
Для закр?плення даного питання в учбовому процес? можна застосовувати пос?бник Л.Г. В?донова "Система типових верс?й про ос?б, що вчинили вбивство". Наприклад, одна з типових верс?й, що розгляда?ться в цьому пос?бнику, говорить, що в ситуац?ях, коли знайден? частини розчленованого трупу, злочинцями част?ше за все ? особи, як? добре знали потерп?лого. Тому, знайшовши частини розчленованого трупу ? спираючись на дану типову верс?ю, висува?ться конкретне припущення про те, що вбивця в указаному випадку знаходиться серед родич?в або близьких знайомих жертви.
Сл?дчий стика?ться з дедукц??ю ? в тих випадках, коли йому необх?дно робить як?сь висновки на основ? св?дчень св?дк?в. Наведемо приклад, використаний ?.М. Лузг?ним: якщо св?док стверджу?, що в?н бачив, як було ско?но розб?йний напад, то схоже на правду, що воно було саме так. Тут застосовано таке приблизне узагальнення: як правило, те, що стверджу? св?док, в?дпов?да? д?йсност?. Так? узагальнення не являються достов?рними судженнями, вони допускають виключення. Тому ? побудован? на ?х основ? висновки будуть представляти собою лише верс??, що потребують подальшого досл?дження ? обгрунтування.
Метод дедукц?? доц?льно використовувати також ? при досл?дженн? речових доказ?в. ?люстрац??ю може служити, зокрема , висування верс?? про те, що документ, що проходить по справ?, був п?дроблений, на основ? таких суджень: на представленому документ? мають м?сце розпливи штрих?в ? жовт? плями, то цей документ, найб?льш в?рог?дно, п?двергався витравленню.
Ми розглядали ?ндуктивний ? дедуктивний методи мислення окремо з метою б?льш детального ?х анал?зу. Однак в практиц? при формуванн? верс??, вони т?сно пов'язан? один з ?ншим.
В процес? осмислення ?снуючого ?нформац?йного балансу ? побудов? г?потези активно "працюють" анал?з ? синтез. Об'?ктивною основою анал?тичного ? синтетичного процес?в в п?знанн? взагал? ? наявн?сть багатьох р?зноман?тних форм руху матер??. П?знання повинно осягнути природу об'?ктивного св?ту, в?добразити р?зноман?тн?сть в ?диному ? ?дине в р?зноман?тному. Зв?дси виника? необх?дн?сть розкладання ? об'?днання в ?х ?дност?. "Мислення, - пише Ф.Енгельс, - заключа?ться ст?льки ж в розкладанн? предмет?в п?знання на ?х елементи, ст?льки в по?днанн? пов'язаних один з одним елемент?в в деяку ?дн?сть. Без анал?зу нема синтезу".
Сл?дче (крим?нал?стичне) мислення також носить анал?тико-синтетичний характер. Це важливо п?дкреслити, оск?льки в юридичний л?тератур? склалася думка, що пров?дним лог?чним прийомом для сл?дчого ? анал?з.
Висувана верс?я також повинна в?дпов?дати встановленим в науц? законам. Наприклад, жодна г?потеза в сучасн?й ф?зиц? не може бути в?рною, якщо вона суперечить закону збереження енерг??. В будь-як?й науц? ?снують закони, як? виконують в н?й методолог?чну функц?ю, оск?льки вони - основа ?? теоретичних побудов. Таку роль в?д?грають найб?льш загальн? законом?рност? дано? науки, загальнонауков? теор??, достов?рн?сть яких уже доведена практикою. В крим?нал?стиц? такими законом?рност? ?: повторюван?сть процесу виникнення сл?д?в; зв'язок м?ж д?ями злочинця ? злочинним результатом; зв'язок м?ж засобом ско?ння злочину ? сл?дами застосування цього засобу; залежн?сть вибору засобу ско?ння злочину в?д конкретних в?домих обставин суб'?ктивного ? об'?ктивного характеру та ?нш?.
Звичайно, до ран?ше доведеного знання не можна в?дноситись догматично, п?дкреслю? П.В. Копн?н. Бо г?потеза може поставити п?д сумн?в ? те, що ран?ше вважалось досить достов?рним. Але ж коли ми стика?мося з протир?ччям м?ж висунутою г?потезою ? ран?ш доведеними законами ? теор?ями, то сумн?в повинен виникати наперед усе в г?потез?. Якщо ж факти ? законом?рност? все б?льш п?дтверджують г?потезу, то необх?дно розглянути наск?льки достов?рна теор??, що ?й протир?чить.
Досл?дження верс??.
Друга стад?я процесу верс?ювання - розвинення верс?? пов'язу?ться нами з розумовим досл?дженням припущення, виведенням з нього положень, ?х детал?зац?я шляхом постановки питань по кожному з положень.
З лог?чно? сторони це процес формування суджень про невстановлен? ще факти ? обставини (конкретизац?я верс??).
Традиц?йно в учбов?й крим?нал?стичн?й л?тератур? досл?дження (перев?рку) верс?? розглядають в двох етапах: 1) анал?зу верс??; 2) практичн?й ?? перев?рц?. Другий етап в свою чергу под?ляють на чотири стад??: висунення положень; визначення сл?дчих д?й ? чергов?сть ?х проведення для перев?рки висунутих положень; проведення запланованих д?й; оц?нка отриманих даних ? формування висновку про ?стинн?сть або хибн?сть верс??.
Виходячи з ц??? теоретично? концепц??, в юридичн?й л?тератур? приводяться наступн? правила перев?рки верс?й.
1. З верс?й повинн? бути виведенн? вс? положення, що лог?чно випливають.
2. Положення повинн? бути лог?чно пов'язан? м?ж собою.
3. Результати перев?рки приватних верс?й використовуються як основа для побудови загальних верс?й.
4. Посл?довн?сть перев?рки верс?й визнача?ться практичними умовами розсл?дування.
5. Перев?рка верс?? може бути зд?йснена як сл?дчим, так ? оперативним шляхом.
Стад?я оц?нки отриманих фактичних даних, ?х сп?вставлення з висунутими положеннями ? на ц?й основ? формування висновку про ?стинн?сть або хибн?сть верс?? (припущення) ма? велике практичне значення, але теоретично досл?джена не достатньо. Тому пропону?мо вид?лити ?? в якост? самост?йного елементу розумово? д?яльност? сл?дчого - як доказування верс??. Другу ж стад?ю - розвинення верс?? вважа?мо доц?льним обмежити лог?чним досл?дженням висунутого припущення.
Головним в лог?чному досл?дженн? зм?сту верс?? ? уявлення про те, як? факти, под??, обставини повинн? ?снувати в реальн?й д?йсност?, якщо висунута верс?я виража? об'?ктивну ?стину. Ц? положення, що ? припущеними судженнями, знаходять вираз у сформульованих сл?дчим питаннях, що п?длягають поясненню. Вони дозволяють значно розширити знання сл?дчого про обставини злочину, дозволяють прогнозувати ?снування окремих факт?в - систематизувати прихован? сторони злочину. В цьому план? верс?я виступа? лог?чною умовою планування розсл?дування.
Досв?д показу?, що для практичних прац?вник?в, а також ? слухач?в сп?рним моментом виявля?ться задача визначення стосовно кожно? верс?? вичерпною сукупност? питань, як? п?длягають практичн? перев?рц?. По ц?й причин? дане завдання вимага? серйозного ? наполеглого в?дпрацювання на заняттях ? в?дпов?дного висв?тлення в учбовому пос?бнику.
Для того, щоб з висунутого на передуючому етап? припущення вивести положення, судження, яким виража?ться верс?я, включа?ться у висновок у якост? посилання (або в склад посилання в якост? одного з елемент?в). В операц?ях по розробц? положень використовуються в якост? ?нструментар?ю р?зноман?тн?