|
|
|
|
Вступ
В?домий б?блейський персонаж - ?уда ?скар?отський, якого ми зна?мо як зрадника ?суса Хреста, став в останн? часи об`?етом зац?кавленост? як в?тчизняних так ? заруб?жних досл?дник?в Б?бл?? та питаннь христ?ансько? рел?г??. Вс? вони намагаються знайти ? пояснити причини вчинку ?уди, що вимусило його, людину з духовними та гуман?тарними якостями за 30 ср?бник?в продати свого Вчителя.
Сам по соб? образ ?уди загадковий, ? не зважаючи на його в?дому роль в драматичних под?ях Страстно? нед?л?, ми по сут? про нього мало чого зна?мо. ?вангел?сти пов?домляють про ?уду дуже скупо, т?льки Матфей розпов?да? про покаяння та самогубство ?уди. Що стосу?ться мотив?в зради ?уди, то про них розпов?да? т?льки Иоанн.
Але все ж таки, чому ?уда зрадив ?суса Христа? На це питання пок? що не ?сну? твердо? в?дпов?д?. У зв`язку з цим вчен?-б?бле?сти в сво?х досл?дженнях почали висувати численн? верс??, побачивши в особ? ?уди не т?льки ?ндив?дуальну проблему, але й символ деяких темних стор?н людського характеру. Вс? ц? верс?? дуже р?зноман?тн? ? протиречив?. В них ?уда ?скар?от зробив св?й вчинок ? як людина матер?ально? корисност?, ? як патр?от ?уде?, а то ? як людина, яка опинилася в безв?х?дному стан?, втративши над?? в майбутн? царства Божь?гого. Цьому питанню присвятили сво? прац? так? досл?дники, як Кост?в К., З. Кос?довський, Феррар, Е. Ренар, Ф. Хоул, як? все ж так? на науков?й основ?, використовуючи певний ряд джерел, змогли б?льш об`?ктивно ставитись до питання ?удиной зради.
?уда ?скар?от - син Симона (?вана 6: 71; 13; 2; 26) уроженець ?уде?. Назва "?скар?от" походить в?д арамейського "?ш Кер?от", тобто "людина з Кар?оту". Це пр?звище було спец?ально додано ?уд?, щоб таким чином в?др?знити його в?д ?ншого ?уди пом?ж апостолами. В?н був ?диним ?удиянином серед ?нших учн?в Христа - галилян. В житт? ?уди ср?блолюбство й рац?онал?зм брали верх над духовними та гуман?тарними якостями, ?накше кажучи, в?н керувався головним чином вимогами розуму, лог?ки й матер?ально? корисност?. ?сус Христос покликав його, як ? вс?х ?нших на свого учня, в?н ходив з Вчителем, прислуховувався до його науки ? бачив його велик? справи. Мав зд?бност? управителя ? був скарбником учн?всько? каси. Христос добре знав серце ? характер ?уди ? вже тод? бачив в ньому свого зрадника. А пот?м за 30 ср?бник?в в?д первосвященник?в зрадив свого вчителя. Дивлячись на насл?дки вчинка, визнав св?й гр?х, кинув у храм? грош? ? покинчив самогубством1.
Ця трактовка "грошового" мотиву вчинка ?уди п?дтриму?ться розпов?ддю Иоанна. Зг?дно його верс??, ?уда, перебуваючи на посад? казначея, зловживав добр?стю Христа ? нав?ть крав грош? з загально? казни. За Иоанном виходить що ?уда був просто хопучою ? саме жад?бн?сть до грошей ? штовхнула його до зрадництва.
Однак, ця верс?я малоперекондива. Навряд чи ?уда був таким, якщо в?н добров?льно супроводжував Христа в його мандр?вках ? якщо ?сус з? свого боку не т?льки включив його в коло 12-ти сво?х самих близьких учн?в, але й дов?рив йому ф?нансов? справи2.
Ц?каво, що досл?дник? звернули увагу на етн?чну належн?сть ?уди. Як вже в?домо, призв?ще "?скар?от" - значить "людина з Кар?оту". Складн?сть в тому, що ?снувало два м?ста Кар?ота.
Один з них був розташован в ?уде?. Якщо припустити, що батьк?вщина ?уди, то в?н був ?диним ?удеянином з оточення ?суса, так як сам Христос ? його учн? були з Галиле?. А на т? часи ?снувало врожування м?ж населенням двох ?врейських областей ? можливо сп?втоварищ? в?дносилися до ?уди з недов?рою. Це ображало його ? в?н поступово втрачав в?ру в ?суса. П?д час так звано? "галилейсько? кризи", коли вчення ?суса про живий хл?б, який з?йшов з неба, обурило нав?ть його наближених, ? можливо тут ? в?дбувся кардинальний перелом в душ? ?уди.
Втративши в?ру в ?суса, ?уда, можливо дивився на нього ?ншими очами. Коли при в`?зд? до ??русалиму ?суса проголосили царем ?зраеля, в ?уд? заговорив ?удейський (жид?вський) патр?от. ?суса в?н бачив одним з тих галилейських безглуздих, що накликали лихо на кра?ну1.
Друге м?сто Кар?от знаходився в Моаве, на сх?дному узбережж? Мертвого моря. Якщо ?уда зв?дти, то можливо в?н був язичником або ?уде?м, але вихованом в язичному оточен?. Ця обставина могла сутт?во впливати на його в?дношення з ?сусом. ?уда, можливо, мр?яв про власну кар`?ру в мес?анському царств? Божому, яке в його уявленн? явля? конкретне земне царство - царство ?зра?ля. Деяк? апостоли саме так тулмачили пророцтво ?суса, а ?уда м?ркував також, як один з них. Зрозум?в, що Христос ма? науваз? зовс?м ?нше ? не ма? нам?ру в?дновити ?удейську державу, де ?уда, за даними, планував стати м?н?стром скарбу, в?н також зрозум?в, що його над?? зруйнован? й тод? у порив? в?дчайдушшя ? гн?ву видав ?суса священикам2.
Виходить, що ?уда, етн?чно належавший до ?врейського походження, зрадив свого Вчителя заради майбутнього свого народу, зд?йснивши сво?р?дний "патр?отичний" подвиг. Але, як бачимо, мр?ючи про царство ?зра?ля, в?н бачив там сво? м?сце м?н?стром скарб?в, а це ще раз п?дкреслю? тягот?ння ?уди до грошей.
По одн??? з гипотез ?уда був об?браний. В?н прийшов до ?удейських священик?в та "сторгувався" (бо таку маленьку ц?ну вони поставили йому за ?суса) погодився на зраду вчителя, щоб якось виправити сво? матер?альне становище3.
Напрошуеться питання, чи любив ?уда ?суса, як один з його учн?в, що п?шов по цьому шляху? Можливо, ?уда не зраджував би Христа, як би не любив його, як би не в?дчував, що менш любили, н?ж ?нших4. ?сну? ще багато ?нших г?потез про мотиви зради ?уди, вс?х ?х перерахувати просто не можливо. Для прикладу, можна назвати лише декилька самих ц?кавих:
1. ?уда п?шов на зраду ?суса, спод?ваючись таким чином прискорити появу царства Божого на земл?;
2. ?уда хот?в переконатися, чи зможе ?сус врятуватися ? доказати тим самим, що в?н д?йсно тот, за кого вида? себе, тобто мес?я, передв?щений пророками ? цар ?зра?льський;
3. ?уда хот?в врятувати ?суса в?д розмотованно? юрби, що зробила замах на його життя ? тому подбав щоб його заарештували.1
Але тут треба звернути увагу на мотив, пов`язаний з бажанням ?уди врятувати Христа ц?ною його арешту. Коли ?сус в?йшов до ??русалиму як Мес?я - Цар ?зра?лю, це розлютувало фарисе?в та храмову аристократию ? на нарад? у ?ос?фа Кас?афа було вир?шено заарештувати ?суса . Тим часом, агенти ?удейських первосвященник?в запит?вали учн?в Христа, спд?ваючись отримати в?д них необх?дн? в?домост?. ? вони знайшли те, що шукали, в особ? ?уди ?скар?ота. Цей б?долага, по зовс?м нез`ясованим мотивам, зрадив ??суса, надав вс? необх?дн? вказання ? нав?ть напросився бути пров?дником загону, якому зазначалося зд?йснити арешт (хоч под?бна крайня ступень тако? мерзотност? ледве ймов?рна)2.
Не в?дкидая факту, що ?уда сп?вд?яв арешту свого Вчителя, ми можемо зробити припущення, що з його боку у ц?й справ? було б?льше посп?шност?, чим коварства, ? можливо, прокляття, як? посипалися на ?уду до деяко? ступен? не зовс?м справедлив?, Може д?йсно ?уда п?шов по такому шляху - зрадити Христа, щоб врятувати його, але за слабк?стю, простоти, посп?шност? д?й загубити його3.
Вс? ц? верс?? ледве не привели на багаття ?нв?зиц?? В?кент?я Ферер?я, друга та капелана Ав?ньонського папи Бенед?кта Х???