|
|
|
|
Укра?на
Нац?ональний аграрний ун?верситет
Реферат на тему:
Арх?тектор М. В. Риков
Виконав: студент групи Е-996 Микульський Олександр
Ки?в
1999
В. М. Риков був дуже ц?кавим ? сво?р?дним арх?тектором-художником, творч?сть якого позначена неск?нченними шуканнями. Це людина з великим творчим потенц?алом, широко? ерудиц??, в?дм?нний фах?вець буд?вельно? справи.
Народився Валер?ан Микитович Риков у 1874 роц? в м?ст? Тифл?с? в с?м'? педагога. П?сля зак?нчення Тамбовського реального училища в?н ?де до Петербурга, де усп?шно склада? вступн? екзамени на арх?тектурний в?дд?л Академ?? мистецтв.
Профес?йне вивчення арх?тектури в?н проходить у майстерн? в?домого рос?йського арх?тектора, професора, педагога Леонт?я Миколайовича Молодому Рикову було чому повчитися, адже Бенуа мав величезний досв?д з буд?вництва, багато будував у Петербурз?, Москв?, Ки?в?, Варшав? та ?нших м?стах. Тут Риков вперше познайомився з роботами старих майстр?в, навчився ?х розум?ти ? любити.
Профес?йне вивчення арх?тектури ? перш? роки сво?? творчо? д?яльност? В. М. Риков почав в умовах складного сусп?льного життя.
Останн? роки XIX ? початку XX стол?ть були роками ?нтенсивного розвитку кап?тал?зму, пер?одом загострення соц?ально-економ?чних протир?ч в Рос??. В цей час швидко почали будуватися зал?зниц?, велик? промислов? п?дпри?мства, жил? прибутков? та р?зн? торговельн? будинки, спец?альн? навчальн? заклади та ?н. Разом з цим р?с ? розвивався рос?йський пролетар?ат.
Ще студентом арх?тектурного в?дд?лу Петербурзько? Академ?? мистецтв Валер?ан Микитович почина? свою профес?йну роботу арх?тектора.
В 1897-1899 роках в?н працю? пом?чником арх?тектора в Петербурз?, п?зн?ше займа? посаду пом?чника арх?тектора в м?ст? Одеса виконуючи ряд арх?тектурних проект?в, в тому числ? проект оформлення залу в приватному будинку Фалц Фейна, проект ? робоч? креслення банку на колишн?й Херсонськ?й вулиц?, проект огорож? ? вор?т для Одеського водогону та ?н.
З 1900 по 1901 р?к в?н працю? техн?чним контролером на спорудженн? будинк?в Пол?техн?чного ?нституту в Ки?в?, бере участь в арх?тектурному житт? м?ста
У 1902 роц? Валер?ан Микитович Риков зак?нчу? з в?дзнакою арх?тектурний в?дд?л Академ?? мистецтв ? одержу? звання арх?тектора. П?зн?ше за конкурсний проект "Синодальне подв?р'я для Петербурга" йому присвоюють звання арх?тектора-художника.
П?сля зак?нчення Петербурзько? Академ?? мистецтв В. М. Риков з 1902-1904 рр. працю? арх?тектором на станц?? Жмеринка П?вденно-Зах?дно? зал?зниц?, де в сп?вдружност? з арх?текторами 3. ?. Журавсь запроваджувались нов?, ефективн? на той час буд?вельн? матер?али - метал ? бетон. В буд?вельн?й практиц? Ки?ва почали застосовувати спец?альну цеглу для облицювання ст?н, р?знокольоров? керам?чн? плитки та майол?ку. З використанням в?дкритт?в ? винаход?в у буд?вельн?й техн?ц? був зроблений великий крок вперед у створенн? побутових вигод для мешканц?в м?ст (сан?тарне та побутове обладнання).
Не дивлячись на посилений вплив модерну ? декадансу на початку XX стол?ття, частина арх?тектор?в при створенн? б?льш значних ? в?дпов?дальних споруд незм?нн? поверталась до вивчення кращих пам'ятник?в св?тово? ? рос?йсько? арх?тектури, як основи творчих шукань. Тому в цей пер?од серед антихудожн?х арх?тектурних споруд можна зустр?ти буд?вл? з високими художн?ми якостями.
П?д впливом модерну були майже вс? зодч? того часу. Не уникнув цього ? В. М. Риков. Однак в?н не втратив реал?стично? основи сво?? творчост?, йому все ж вдалося зберегти певну строг?сть в арх?тектур?, до яко? в?н завжди прагнув. В. М. Риков незм?нно стояв за модерн?зац?ю класики.
Найб?льш ц?нним в "модерн?стському" пер?од? творчост? В. М. Рикова ? те, що негативн? властивост? цього стилю зовс?м не торкнулися його ц?л?сно? художньо? натури. В?н сприйняв в?д модерну ? розвинув лише те, що було найб?льш важливим ? позитивним - гострий подих сучасност?, почуття нових арх?тектурних форм.
Споруди арх?тектора в?дзначаються високою культурою арх?тектурних деталей, що завжди в?дпов?дали характеров?, пропорц?ям та образов? будинку в ц?лому.
Першою будовою, що виявила творче обличчя В. М. Рикова як дозр?лого майстра арх?тектора-художника, ? будинок "Народно? аудитор??" по вулиц? Бульварно-Кудрявськ?й (нин? вулиця В. В. Воровського, ? 26, де розм?щу?ться Д?процив?льпромбуд).
Проект цього будинку розглядався на закритому конкурс?, орган?зованому "Киевским обществом содействия начальному образованию" у 1909 роц? ? був схвалений жур? як один ?з кращих. Проект виконаний у стил? ?тал?йського ренесансу з частковим застосуванням елемент?в стилю французького ренесансу.
В процес? самого буд?вництва (1909 р?к) автор дещо переробив св?й початковий проект. Зм?нилися деяк? пропорц?? буд?вл?, майже заново були перерисован? та грунтовно перероблен? окрем? детал?.
Шукання арх?тектурного образу в процес? самого буд?вництва - одна ?з характерних рис у творч?й робот? Валер?ана Микитовича. Цей напрям виявля?ться ? в наступн?й його арх?тектурно-буд?вельн?й практиц?.
Цей перший арх?тектурний тв?р В. М. Рикова був свого роду заявкою на право творити у вибраному напрямку, тут автор продемонстрував основн? прийоми сво?? творчост?, в?д яких майже не в?дступав протягом наступно? арх?тектурно-творчо? д?яльност?. В передреволюц?йн?й забудов? Ки?ва будинок "Народно? аудитор??" можна вважати одн??ю ?з кращих споруд того часу. Тут в буденн? дн? орган?зовувались лекц?? для дорослих, а в нед?лю в?дбувались концерти. При будинку д?яли майстерн?, В яких виготовлялись св?тлов? картини для проекц?йних л?хтар?в.
Маючи на уваз? громадсько-осв?тн? значення "Народно? аудитор??", В. М. Риков в?дмовився на користь ц??? аудитор?? в?д будь-яко? платн?, яка була йому нарахована за арх?тектурний нагляд на буд?вництв? та визначена жур? як конкурсна прем?я.
В ц? ж роки Валер?ан Микитович бере участь у конкурс? на складання проекту будинку публ?чно? б?бл?отеки в м?ст? Ки?в?. Представлений на конкурс проект був виконаний у стил? ренесансу ? одержав прем?ю, але, на жаль, не зд?йснений в натур?. М?ська дума прийняла для буд?вництва проект арх?тектора Е. Л. Клаве. Будинок публ?чно? б?бл?отеки збудований в 1911 роц? по вулиц? Олександр?йськ?й (нин? вулиця К?рова).
У 1911 роц? Ки?вське товариство "Аполло" в?дбудувало театр-сад по вулиц? Меринговськ?й, ? 8 (нин? вулиця Заньковецько?). Ця споруда сво?м оздобленням зобов'язана мистецькому таланту арх?тектора-художника В. М. Рикова.
Винах?д к?нематографа в к?нц? XIX стол?ття вимагав створення нового типу будинку-к?нотеатру. Перш? так? буд?вл? почали з'являтися у великих м?стах ? використовувалися приватними особами у вузько комерц?йних ц?лях.
У 1912 роц? в Ки?в? на вулиц? Хрещатику в?дбулося в?дкриття м?ського к?нотеатру А. А. Шанцера, проектуванням ? буд?вництвом якого керував арх?тектор-художник В. М. Риков.
В 30-х роках к?нотеатр А. А. Шанцера за проектом автора був переобладнаний п?д звуковий к?нотеатр, якому було присво?но ?м'я Карла Маркса. Це був перший звуковий к?нотеатр у м?ст? Ки?в?. П?д час Велико? В?тчизняно? в?йни його зруйнували фашистськ? загарбники.
У 1912 роц? за дорученням Виставочного ком?тету (ком?тет по влаштуванню в 1913 роц? в м?ст? Ки?в? Всерос?йсько? виставки)